Феномен філософської публіцистики та соціокультурна відкритість академічної освіти і науки

Abstract

Осмислюється філософська публіцистика та її суспільна відкритість в академічній освіті і науці. Автори обґрунтовують тезу про суттєву різницю ступеню відкритості академічного знання у авторитарному і демократичному суспільстві. У тоталітарному й авторитарному суспільстві логіка і міра суспільної відкритості академічного знання вирішується закритою групою осіб. У демократичному суспільстві – академічна відкритість можлива лише у публічній дискусії, живому просторі дискурсу, який з необхідністю виходить за ме жі академічної спільноти. Обгрунтовано, що в результаті дії філософської публіцистики маємо справжню тут-і-тепер-відкритість академічного знання в його освітніх і наукових вимірах, відкритість сучасності. Філософська публіцистика – не просто доступне подання історії філософії або сучасного стану напрямків теоретичної філософії, це сфера духовної творчості, в якій вічні світоглядні проблеми постають у актуальному суспільному контексті. Показана специфіка філософської публіцистики відносно споріднених жанрі в есеїстки і журналістики. Філософська публіцистика в своїй глибині завжди є гуманістичною, вона стоїть на сторожі свободи думки, пробуджує її критичність, захищає від маніпуляцій. Обгрунтована теза про консолідуючий характер філософської публіцистики в сучасних кризових суспільствах, зокрема в Україні. Показано тяжіння справжнього академізму до публіцистичності. Справжній академізм іманентно тяжіє не стільки до публічності, скільки до публіцистичності–чим вищий академічний статус освітянина та науковця, тим більшої міри публіцистичності він вимагає – міри відкритості текстів та виступів, здатності говорити доступно і цікаво, щоб бути почутим колегами сусідніх галузей знання і всім суспільством. Ця публіцистичність є саме філософською, адже дає можливість своєму носію інтегрувати, генерувати й креативно захищати ідеї на різних публічних майданчиках. Автори вводять поняття «академічна філософська публіцистика»; в результаті дії такої публіцистики в сучасному демократичному суспільстві виникає відкритість освіти і науки.There are considered philosophical journalism and its social openness in academic education and science. The authors substantiate the thesis of the significant difference in the degree of openness of academic knowledge in an authoritarian and democratic society. In a totalitarian and authoritarian society, the logic and measure of public openness to academic knowledge is solved by a closed group of individuals. In a democratic society, academic openness is only possible in public debate, a living space of discourse that goes beyond the academic community with necessity. It is substantiated that, we have a true here-and-now-openness of academic knowledge in its educational and scientific dimensions, openness to the present, as a result of philosophical journalism. Philosophical journalism is not just an accessible representation o f the history of philosophy or the contemporary state of the directions of theoretical philosophy, it is a sphere of spiritual creativity, in which eternal worldview problems arise in a relevant social context. There are shown specificity of philosophicaljournalism concerning the related genres of essayist and journalism. Philosophical journalism is always humanistic in its depth, it stands on the guard of freedom of thought, awakens its criticality, protects against manipulation. The thesis about the consolidating nature of philosophical journalism in contemporary crisis societies, in particular in Ukraine, is substantiated. There are shown the tendency from true academism to publicism. True academicism immanently gravitates not so much to publicity but to journalism - the higher the academic status of an educator and scholar, the greater the degree of journalism he requires -the degree of openness of texts and speeches, the ability to speak in a accessible and interesting way, in order to be a social community. This journalism is philosophical, because it enables its media to integrate, generate and creatively defend ideas at various public venues. The authors introduce the concept of "academic philosophical journalism"; as a result of such journalism, openness of education and science arises in a modern democratic society.