Сутність та особливості захисту трудових прав мігрантів

Abstract

Актуальність статті полягає в тому, що юридичні можливості людини на території будь-якої держави залежать від декількох факторів, серед яких слід назвати ступінь нормативного регулювання прав людини, місце права в системі регулювання суспільних відносин, а також ставлення держави до питання непорушності правового статусу людини й громадянина. На нашу думку, останній момент постає найбільш важливим, адже фактично йдеться про захист із боку держави законних інтересів кожного індивіда. Крім того, особливо гостро питання захисту юридичних можливостей постає щодо суб’єктів, які перебувають у «групі ризику», тобто їх правовий статус має складний, іноді невизначений або навіть спірний характер. Саме такими суб’єктами сьогодні є мігранти. Внаслідок особливостей свого правового статусу представники цієї соціально-правової групи потребують захисту прав, зокрема, у трудовій галузі. У статті з огляду на аналіз наукових поглядів учених наведено концептуальні підходи до визначення змісту поняття «правовий захист». Сформульовано власне розуміння сутності правового захисту трудових прав мігрантів як окремої категорії працівників. Аргументовано, що захист трудових прав мігрантів виражається у спеціальному наборі процедурних заходів, засобів та способів реалізації правових норм, які спрямовані на забезпечення всіх законних можливостей мігрантів у сфері трудового права. Визначено, що держава в особі уповноважених органів державної влади здійснює контроль у сфері праці, метою якого є забезпечення законності, а також непорушності ключових прав та свобод людини й громадянина. Зокрема, праця будь-якої особи без належного оформлення, тобто без укладання з нею трудового договору, у тому числі мігранта, є серйозним порушенням трудового законодавства. Фактично така праця є «тіньовою», у зв’язку з чим працівник, наприклад, іноземець, який працює на підприємстві чи в організації, не має статусу працівника, що, зрештою, може обмежити його можливості у користуванні передбаченими законодавством гарантіями у сфері праці.

The relevance of the article is that the legal capacity of man in any state depends on several factors, including the degree of regulation of human rights, the place of law in the system of regulation of public relations, as well as the state’s attitude to the inviolability of legal status. In our opinion, the last moment is the most important, because it is actually about the protection of the legitimate interests of each individual by the state. In addition, the issue of protection of legal opportunities is particularly acute in relation to entities that are in the “risk group”, i.e., their legal status is complex, at times, uncertain or even controversial. Such subjects are migrants today. Due to the peculiarities of their legal status, the representatives of this socio-legal group need protection of rights, in particular, in the labor sector. The article, based on the analysis of scientific views of scientists, presents conceptual approaches to defining the meaning of the concept of “legal protection”. The own understanding of the essence of legal protection of labor rights of migrants as a separate category of workers is formulated. It is argued that the protection of labor rights of migrants is expressed in a special set of procedural measures, tools and methods of implementing legal norms, which are aimed at ensuring all the legal opportunities of migrants in the field of labor law. It is determined that the state, represented by the authorized bodies of state power, exercises control in the field of labor, the purpose of which is to ensure the legality and inviolability of key human and civil rights and freedoms. In particular, the work of any person without proper registration, i.e. without concluding an employment contract with him, including a migrant, is a serious violation of labor law. In fact, such work is “shadow”, due to which an employee, for example, a foreigner working in an enterprise or organization, does not have the status of an employee, which may ultimately limit his ability to use statutory guarantees in the field of labor.