Фейки як маніпулятивна технологія формування громадської думки

Abstract

У статті розглянуто особливості сучасного інформаційного простору, в якому з появою нових медіа й каналів комунікації відбулись значні трансформації. Особливим чинником цих змін стали соціальні мережі, що прийшли на зміну традиційним медіа (газетам, журналам і телебаченню). Соціальні мережі дозволяють користувачам не тільки споживати інформацію, а й висловлювати свою думку, самостійно створювати й поширювати повідомлення. Значення соціальних мереж в поширенні інформації та формуванні громадської думки постійно зростає, значна частина населення віддає перевагу саме цьому каналу інформації як основному, бо він є в постійному доступі в смартфоні й значно оперативніший, ніж газети й телебачення. Водночас можливість користувачів самостійно продукувати контент і швидко поширювати його спричиняє значну інтенсифікацію комунікативних потоків і погіршення якості інформації. Соціальні мережі – це величезний сегмент комунікативного простору, який має характер саморегульованого середовища, він майже не контролюється та не піддається цензуруванню, неперевірена або спотворена інформація може активно розповсюджуватись і впливати на формування громадської думки. Тож головна складність у користуванні соціальними мережами полягає нині не в тому, щоб знайти певну інформацію чи прочитати актуальні новини, а в тому, щоб визначити, яка інформація є потрібною та правдивою, а яка – шкідливою та спотвореною. Також соціальні мережі є одним із головних джерел поширення фейків як вигаданих і спеціально сфабрикованих повідомлень, головною метою яких є підрив репутації будь-якого соціального інституту, організації або персони. У такому контексті фейки виступають як маніпуляції, що спрямовані на зміну громадської думки в потрібному для творця чи транслятора напрямі. Якщо розглядати створення та розповсюдження фейків як цілеспрямовану діяльність із метою управління суспільними настроями, що має своєрідну логіку розгортання та містить певну послідовність етапів процедур та операцій, можна вважати, що це маніпулятивна технологія.У статті на основі теоретичного аналізу й використання конкретних кейсів визначено маркери фейків для їх ідентифікації в інформаційно-комнікаційному просторі й окреслено можливі шляхи запобігання їх поширенню.

The article considers the features of the modern information space in which with the advent of new media and communication channels there have been significant transformations. A special factor in these changes was social networks, which replaced traditional media (newspapers, magazines and television). Social networks allow users not only to consume information, but also to express their opinions, independently create and distribute messages. The importance of social networks in disseminating information and forming public opinion is constantly growing, a large part of the population prefers this channel of information as the main one, because it is constantly available on a smartphone and much faster than newspapers and television. At the same time, the ability of users to independently produce content and quickly distribute it, causes a significant intensification of communication flows and deterioration of information quality. Social networks are a huge segment of the communication space that has the character of a self- regulating environment, it is almost uncontrolled and not censored, unverified or distorted information can be actively disseminated and influence the formation of public opinion. Therefore the main difficulty in using social networks today is not to find certain information or read current news, but to determine which information is necessary and reliable, and which is harmful and distorted. Moreover, social networks are one of the main sources of spreading fakes as fictional and specially fabricated messages, the main purpose of which is to undermine the reputation of any social institution, organization or person. In this context, fakes act as manipulations aimed at changing public opinion in the right direction for the creator or translator. If we consider the creation and distribution of fakes as a purposeful activity to manage public sentiment, which has a kind of logic of deployment and includes a certain sequence of stages of procedures and operations, we can assume that this is a manipulative technology. In particular, these study based on theoretical analysis and the use of specific cases, identifies markers of fakes for their identification in the information and communication space and outlines possible ways to prevent their spread.