Синхронний та діахронний аспекти мовної енантіосемії

Abstract

У системі мови феномен протилежності компонентів лексичного значенні в семантичній структурі лексеми відомий в лінгвістиці як енантіосемія. Мета нашої статті – розглянути синхронічний та діахронічний аспекти мовної енантіосемії та представити кореляцію компонентів у лексичному значенні енантіосем у системі англійської мови. Об’єктом дослідження виступають енантіосеми, які в залежності від дискурсу можуть актуалізувати протилежні компоненти значення зареєстровані в їх семантичній структурі. Актуальність дослідження зумовлено необхідністю дослідження системних відношень у сфері енантіосемії. Теоретико-методологічну основу дослідження складають праці присвячені різним аспектам енантіосемії, що внесли значний внесок у вивчення явища енантіосемії, яке в лінгвістиці трактується неоднозначно, що зумовлює використання наряду з терміном енантіосемія інших термінів. Лексичні одиниці у системі мови знаходяться у різноманітних відношеннях (подібності, протилежності тощо). Енантіосемія – складний феномен, який давно виступає об’єктом вивчення лінгвістичної науки, проте до сих пір аналізуються лиш окремі якості енантіосемії і, в основному, на межі з іншими лінгвістичними явищами. Критичний аналіз основних публікацій щодо статусу енантіосемії у лінгвістиці дозволяють зробити певний висновок щодо її лексикологічного статусу серед інших категорій. Ми пропонуємо розглядати енантіосемію як лексико-семантичну категорію спрямовану не лише на вираження опозиційності компонентів лексичного значення слова та семантичну поляризацію конотативних значень залежно від інтенцій автора та регістру дискурсу, а також як «абсорбування» екстра-семантичних значень в залежності від функціональної семантики енантіосеми.

The phenomenon of semantic shifts in the lexical meaning of a word in the language system is known as enantiosemy. Notwithstanding an increased attention to the problem of enantiosemy by scholars (Benkovičová (1993), Böhmerová (1997), Traugott (2006), Liberman (2009) et al.) there is still no generally accepted definition of enantiosemy. Our research is motivated by the necessity to determine its status in linguistics. The objective of the paper is threefold: to clarify its niche in language structure; to decompose the lexical meaning of the enantiosemes, and differentiate its types in discourse. The discourse analysis proves the influence of discourse register on the shifts of the semantic meaning components in the lexical meaning of the referred units. The enantiosemy is the coexistence of apparently contradictory components in the word lexical meaning (Traugott, 2006), cf.: it constitutes a special form of ambiguity (Gambarara, 2013). We define the enantiosemy as a lexical category that is based on the semantic component opposition in the lexical structure of the word. The following types of enantiosemy are singled out: lexical; semantic; phraseological; evaluative; and stylistic or ironic. Enantiosemy is based on the existence of the two opposite meanings in one lexeme that appear in the circle of a language unit. It arises from semantic shifts when the semantic meaning of a lexeme splits with the formation of two opposite meanings. Analysis of enantiosemy reveals some analogous groups in the sense of relation of opposition. And due to the coexistence of opposite components (negatively-marked and positively-marked) in the semantics of place name it can be viewed as enantiosemic unit and the shift between components according to the discourse register is shown. The status of enantiosemy among related linguistic phenomena is determined in the paper.