Організаційно - правові засади прокурорського нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва при розслідуванні кримінальних правопорушень про ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)

Abstract

Дисертація є першим у доктрині у вітчизняній юридичній науці монографічним дослідженням організаційно - правових засад прокурорського нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва при розслідуванні кримінальних правопорушень про ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).Актуальність обраної теми обумовлюється тим, що конституційний обов’язок кожного «сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом» (ст. 67 Конституції України) забезпечується також нормами ст. 212 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за «умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах».Як свідчать статистичні показники, у 2019 р. було обліковано 852 таких кримінальних правопорушень, у 2020 р. – 910, у 2021 рік – 760. Натомість, результатів у вигляді вироків критично мало: у 2019 р засуджено 9 осіб, кримінальні провадження щодо 200 осіб судами закрито, у 2020 р. засуджено 3 особи, закрито провадження щодо 95 осіб, у 2021 р. засуджено 5 осіб, закрито 64 провадження. Звернуто увагу, що на актуальність обраної теми також впливає факт створення Бюро економічної безпеки щодо діяльності якого також наявна значна кількість наукових дискусій та спорів.У результаті проведеного дослідження доведено, що процесуальне керівництво не слід розглядати окремою чи додатковою функцією прокуратури, а лише як форму (метод або спосіб) здійснення прокурорського нагляду. Встановлено, що прокурорський нагляд здійснюється на загальному рівні, тобто щодо додержання законів у діяльності усіх органів досудового розслідування. У свою чергу, процесуальне керівництво реалізується в межах конкретного кримінального провадження.Запропоновано до специфічних рис процесуального керівництва зараховувати: 1) його здійснення виключно конкретно визначеним у порядку статті 37 КПК України прокурором (групою прокурорів); 2) обов’язковість його здійснення протягом всього процесу досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) окремий порядок призначення та заміни процесуального керівника, що заснований на принципі незмінності прокурора та його особистої відповідальності за результати досудового розслідування; 4) ініціативність у застосуванні наданих законом повноважень; 5) спеціальна мета процесуального керівництва – забезпечення ефективності досудового розслідування конкретного кримінального правопорушення, тобто його швидке, повне та неупереджене розслідування; 6) можливість його колегіального здійснення – групою прокурорів на противагу особистому (персоналізованому) прокурорському нагляду.Проаналізовано правову основу процесуального керівництва прокурором досудовим розслідуванням становлять: Конституцію України, КПК України, Закон України «Про прокуратуру» та інші закони України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, підзаконні нормативно-правові акти. За наслідками зроблених в процесі дослідження висновків сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», наказу Генерального прокурора України, що визначає порядок організації діяльності прокурорів у кримінальному провадженні.Досліджено складові організації прокурорського нагляду за розслідуванням кримінальних правопорушень у виді ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів): 1) організаційне забезпечення діяльності прокурора у досудовому кримінальному провадженні; 2) методичні основи діяльності прокурора на окремих етапах досудового розслідування; 3) організацію прокурорської діяльності на початковому етапі досудового розслідування; 4) організацію прокурорської діяльності при проведенні експертизи; 5) організацію прокурорської діяльності на етапі повідомлення про підозру; 6) організацію прокурорської діяльності на етапі закінчення досудового розслідування.Наголошено, що організаційне забезпечення діяльності прокурора у досудовому кримінальному провадженні охоплює систему органів прокуратури, призначенням яких є здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, розподіл компетенції між цими органами та визначення їх завдань, а також діяльність керівників органів прокуратури щодо організації виконання покладених на них завдань із процесуального керівництва досудовим розслідуванням.Доведено, що ключовим критерієм, що має враховуватися при здійсненні процесуального керівництва, слід визначити не орган, уповноважений проводити досудове розслідування, а вид (категорію) кримінального правопорушення, що є предметом розслідування. Методика процесуального керівництва, насамперед, обумовлена специфікою кримінально-правової та криміналістичної характеристики певного виду чи групи злочинів.Указано, що під час здійснення нагляду прокурор зобов’язаний перевірити наявність об’єктивних даних про кримінальне правопорушення, як підставу для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а також їх належність та допустимість. На початковому етапі досудового розслідування особливу увагу має бути приділено встановленню та долученню до кримінального провадження первинних документів, що свідчать про здійснення суб’єктом господарювання господарської діяльності.Доведено, що при потребі зміни кримінально-правової кваліфікації має виноситися процесуального рішення про зміну правової кваліфікації діяння у формі мотивованої постанови.На основі проблем правозастосовної діяльності зазначено, що з урахуванням специфіки норми ст. 212 КК України та положень податкового законодавства визначення місця вчинення кримінального правопорушення за ст. 212 КК України має здійснюватися за зареєстрованим відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» місцезнаходженням юридичної особи (юридичною адресою). При цьому місце обліку такої юридичної особи як платника податків не має вирішального значення. Відповідно, при визначенні територіальної підсудності справ за ст. 212 КК України слід керуватися зареєстрованим місцезнаходженням (юридичною адресою) територіальних управлінь Бюро економічної безпеки України.Наголошено, що діяльність прокурора, повʼязана із залученням експерта, повинна чітко відповідати вимогам процесуального закону, що в кінцевому рахунку має сприяти в подальшому належності, допустимості та достовірності висновку експерта. Встановлено, що діяльність прокурора на етапі залучення експерта та проведення експертизи має сприяти виконанню таких процесуальних завдань: 1) правильне визначення слідчим виду експертного дослідження та своєчасність звернення з дорученням про проведення експертизи; 2) забезпечення повноти та якості матеріалів, що направляються експерту для проведення експертизи; 3) дотримання процесуального порядку проведення експертизи та відповідності висновку експерта вимогам закону.Розглянуто шляхи вдосконалення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень про ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Напрямками такого вдосконалення виокремлено: 1) вдосконалення правового забезпечення організації роботи прокуратури у сфері процесуального керівництва; 2) вдосконалення діяльності прокурора, пов’язана із міжнародним співробітництвом під час процесуального керівництва досудовим розслідуванням.Аргументовано, що перспективними напрямками удосконалення правового забезпечення роботи прокурора з процесуального керівництва досудовим розслідуванням, враховуючи специфіку кримінальних правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, є: 1) консолідація функцій різних структурних підрозділів на рівні Офісу Генерального прокурора і областей з тією метою, щоб прокурори, які спеціалізуються на процесуальному керівництві досудовим розслідуванням ухилень від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), реалізували свої повноваження спільно з прокурорами інших підрозділів; 2) внесення змін до ст. 36 КПК України, виключивши з ч. 2 ст. 36 КПК України пункт 15 і доповнивши ч. 3 цієї статті вказівкою на повноваження прокурора з підтримання обвинувачення, відмови від нього, зміни або висунення додаткового обвинувачення; 3) початковий етап функціонування Бюро економічної безпеки України; 4) створення нових підрозділів на базі існуючих у структурі прокуратури в зв’язку зі створенням нового правоохоронного органу; 5) чітке розмежування підслідності між Бюро економічної безпеки України та іншими органами досудового розслідування; 6) поступове запровадження елементів електронного кримінального провадження в діяльність слідчого та прокурора на трьох напрямках: методичне забезпечення; недопущення прийняття неправомірних рішень; автоматичне повідомлення про строки досудового розслідування. Доведено, що Бюро економічної безпеки України має виступати в міжнародному співробітництві від імені України. Висловлено точку зору, що при цьому відповідним підрозділам органів прокуратури з нагляду за цим органом не повинні надаватися аналогічні повноваження для недопущення виникнення колізій. У зв’язку з зазначеним сформульовано пропозицію включити до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» положення, згідно з якими: «Бюро економічної безпеки України може від імені України надавати міжнародні доручення щодо проведення оперативнорозшукових та слідчих дій, укладати угоди про півробітництво з питань його повноважень з іноземними і міжнародними правоохоронними органами та організаціями, звертатися від імені України до іноземних державних органів в установленому законодавством України та відповідних держав порядку тощо».Крім того, виокремлено три рівні взаємодії органів прокуратури та Бюро економічної безпеки України при розслідуванні ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів): 1) взаємодія на рівні відомств, а саме органів прокуратури та Бюро економічної безпеки України; 2) взаємодія на рівні підрозділів правоохоронних органів; 3) взаємодія на рівні конкретних учасників кримінального провадження, наділених процесуальними повноваженнями проводити досудове розслідування, а саме між прокурором та детективами Бюро економічної безпеки України;Зауважено, що враховуючи транскордонний характер і суспільну небезпечність кваліфікованих та особливо кваліфікованих форм ухилення від сплати податків, зборів (інших обов’язкових платежів) слід доповнити санкції частин 2 і 3 ст. 212 КК України вказівками на позбавлення волі на певний строк як альтернативне покарання. Це дозволило б застосовувати всі без виключення види міжнародної правової допомоги, включаючи видачу осіб, які вчинили кримінальне правопорушення і передачу засуджених осіб.