Проблема доведення суб’єктивної сторони вчинення засудженим у місцях несвободи насильницького злочину

Abstract

У статті досліджено проблему доведення суб’єктивної сторони вчинення засудженим у місцях несвободи насильницького злочину. У статті проаналізовано думки вітчизняних і зарубіжних учених, які вивчали проблеми доведення та кваліфікації суб’єктивної сторони насильницьких злочинів, скоєних у місцях несвободи, у кримінально-правовій науці та чинному кримінальному законодавстві. Автор вивчив практику роботи із засудженими в місцях несвободи Міністерства юстиції України. Автор проаналізував вчення про суб’єктивну сторону як елемент складу злочину, її ознаки та їхній прояв у злочинах з різними видами складів, а також особливості їх доказування в місцях несвободи. У статті визначено проблеми доказування прямого та непрямого умислу у злочинах, які вчинили засуджені в місцях виконання покарань. Автор провів аналіз судової практики щодо питань кваліфікації вини, мотиву й мети вчинення насильницьких злочинів у місцях несвободи. Автор стверджує, що мотиви й мета вчинення злочину впливають на кваліфікацію як кваліфікаційні ознаки, зокрема корисливі мотиви чи замовлення, хуліганські мотиви, мотиви расової, національної чи релігійної нетерпимості, помста засудженому за виконання громадських обов’язків зі зміцнення дисципліни й порядку в установі виконання покарань, виконання особою службового, професійного чи громадського обов’язку. Автор робить висновок, що вчинення насильницького злочину засудженим у місцях несвободи за своєю природою може бути тільки з умисною формою вини. Правильне встановлення спрямованості умислу вчинення засудженим у місцях несвободи насильницького злочину дає змогу відмежувати одне від одного діяння, повністю схожі за об’єктивними й частково суб’єктивними ознаками. Мотив, мета й емоції мають кримінально-правове значення у випадках, коли вони безпосередньо вказані в диспозиції кримінально-правової норми або випливають із формулювання норми закону як обов’язкові.

The article has explored the problem of proving the subjective side of a violent crime has been committed in a penitentiary institution by convicted persons. The article has analyzed the opinions of domestic and foreign scientists who have studied the problems of proving and qualifying the subjective side of violent crimes that have been committed in criminal correctional facilities in criminal law science and current criminal law. The author has studied the practice of working with convicted persons in places of detention of the Ministry of Justice of Ukraine. The author has analyzed the doctrine of the subjective side as an element of the crime, its signs, and their manifestation in crimes with different corpuses delicti, and the features of their proofing in criminal correctional facilities. The article has identified the problems of proving direct and indirect intent in crimes that have been committed in criminal correctional facilities. The author has analyzed the case law on the qualification of guilt, motive, and purpose of committing violent crimes in a penitentiary institution by convicted persons. The author argues that the motives and purpose of the crime affect the qualification as qualifying features, including sordid motives or orders, hooligan motives, motives of racial, national or religious intolerance, revenge against a convicted person for performing public duties to strengthen discipline and order in the penitentiary institution, the performance by a person of official, professional, or public duty. The author concludes that the commission of a violent crime has been committed in penitentiary institutions by convicted persons by its nature can only be with an intentional form of guilt. The correct establishment of the direction of the intent of the convicted person to commit a violent crime in penitentiary institutions allows us to distinguish from each other acts that are completely similar to objective and partly subjective signs. Motive, purpose, and emotions have criminal significance in cases where they are directly specified in the disposition of the criminal law or follow from the wording of the law as required.