Зло в постмодернізмі: спроба рецепції Жана Бодрійяра

Abstract

У статті розглядаються феноменологічні й частково онтологічні аспекти проблеми зла в праці Ж. Бодрійяра «Прозорість зла». Підважується правомірність симетричної опозиції категорій «Добро» і «Зло», пропонується інший тип взаємовідносин, закладений у їх онтологічних характеристиках. Порушується питання порятунку сучасної людини від «ери невагомості» й «тоталітаризму позитивності», що втілюється в «операційному примусі» тотального Добра. Через аналіз категорій тероризму, маскараду та раку обстоюється слушність теореми про прокляту сторону речей, яка може слугувати відновленням «життєвого принципу руйнації зв’язків». Цілюща сила зла вбачається в гомеопатичному його дозуванні й нерозривності добра і зла як онтологічного принципу. Зло стверджується як автономне, а Добро – як діалектичне й несамодостатнє у своєму бутті. Потенціал зла покладається в ініціації процесів, які можуть забезпечувати крихкий баланс цієї нероздільності.

В статье рассматриваются феноменологические и частично онтологические аспекты проблемы зла в сочинении Ж. Бодрийяра «Прозрачность зла». Ставится под сомнение правомерность симметричной оппозиции категорий «Добро» и «Зло» и предлагается иной тип взаимоотношений, заложенный в их онтологических характеристиках. Поднимается вопрос спасения современного человека от «эры невесомости» и «тоталитаризма позитивности», воплощенного в «операционном принуждении» тотального Добра. Через анализ понятий терроризма, маскарада и рака отстаивается правомерность теоремы о проклятой стороне вещей, которая может служить возобновлением «жизненного принципа разрушения связей». Целебная сила зла усматривается в гомеопатической его дозировке и неразрывности добра и зла как онтологического принципа. Зло утверждается как автономное, а Добро – как диалектическое и несамодостаточное в своем бытии. Потенциал зла предполагается в инициации процессов, которые могут обеспечивать хрупкий баланс этой неразделимости.

The article deals with phenomenological and – partially – ontological aspects of the problem of evil in the work of J. Baudrillard “Transparency of Evil”. The legitimacy of the symmetrical opposition of the categories of Good and Evil is called into question, and another type of relationship is laid down (implicitly laid in their ontological characteristics). The issue of saving the modern man from the “era of weightlessness” and “totalitarianism of positivity”, embodied in the “operational compulsion” of the total Good, is being raised. Through analysis of the next concepts: terrorism, masquerade and cancer, the legitimacy of the theorem on the damned side of things is upheld, which can serve as a renewal of the “vital principle of breaking ties”. The curative power of evil is seen in its homeopathic dosage and the continuity of Good and Evil as an ontological principle. Evil is affirmed as autonomous, and Good – as dialectical and not self-sufficient in its being. The potential of evil is assumed in the initiation of processes that can ensure a fragile balance of this inseparability.