Особливості посесорного захисту речового права упродовж набувальної давності

Abstract

Запропонована праця присвячена дослідженню актуальної проблематики: реального співвідношення статики цивільних речових відносин і динаміки матеріального обороту. Дане питання розглядається в аспекті реального наповнення змісту суб’єктивного права на володіння чужою річчю, зокрема в період, коли відбувається перебіг набувальної давності. У цей час окупант правомірно утримує чужу річ, але не може в повному обсязі здійснювати права власника. Більше того, він за нашим кволим у даному відношенні законодавством не вправі здійснити правовий захист свого володіння від неправомірних зазіхань третіх осіб, а тим більше – від власника. Хоча дії останнього з фізичного відібрання речі будуть незаконними, не титульний окупант позбавлений можливості у суді захистити своє володіння. Автор вбачає єдиний спосіб вирішення даної проблеми – у запровадженні посесорного захисту в національному правовому полі. При цьому для захисту порушеного володіння слід доводити факт утримання речі, а не наявність титулу на це. При цьому, звісно, мають аналізуватися і підстави заволодіння майном, але наявність титулу не може надавати переваги стороні судового спору. У статті проаналізовані етапи цивілізаційного поступу інституту набувальної давності на наших теренах та доктринальні намагання науковців наповнити ідею посесорного володільницького захисту реальним змістом. Також досліджено вказану концепцію в законодавствах зарубіжних держав. Висловлена авторська позиція, згідно з якою не варто надавати посесорному речовому захистові широких загально цивілістичних охоронних функцій. Адже це може призвести до змішування виключно володільницького захисту із зобов’язально-правовими реституційними повноваженнями або надання йому значення абсолютного захисту проти усіх третіх осіб та власника. Наголошується, що зміст посесорного захисту має полягати у здійсненні речових позовів. У цьому сенсі пропонується надати незаконному володільцеві, що отримав річ від третіх осіб, у разі порушення його володіння, прав, аналогічним тим, що випливають з віндикації, з урахуванням специфіки відносин.

Предложенная работа посвящена исследованию актуальной проблематики: реального соотношения статики гражданских вещных отношений и динамики материального оборота. Данный вопрос рассматривается в аспекте реального наполнения содержания субъективного права на владение чужой вещью, в частности в период, когда происходит течение приобретательной давности. В это время оккупант правомерно удерживает чужую вещь, но не может в полном объеме осуществлять права собственника. Более того, он по нашему слабому в данном отношении законодательству не вправе осуществить правовую защиту своего владения от неправомерных посягательств третьих лиц, а тем более - от собственника. Хотя действия последнего по физическому отниманию вещи будут незаконными, не титульный оккупант лишен возможности в суде защитить свое владение. Автор видит единственный способ решения данной проблемы - в введении посесорной защиты в национальном правовом поле. При этом для защиты нарушенного владения следует доказывать факт удержания вещи, а не наличие титула на это. При этом, конечно, должны анализироваться и основания завладения имуществом, но наличие титула не может предоставлять преимущества стороне судебного спора. В статье проанализированы этапы цивилизационного развития института приобретательной давности в нашей стране и доктринальные попытки ученых наполнить идею посесорной владельческой защиты реальным содержанием. Также исследована указанная концепция в законодательствах зарубежных стран. Высказанная авторская позиция, согласно которой не стоит придавать посесорной вещевой защите широких обще цивилистических охранных функций. Ведь это может привести к смешиванию исключительной владельческой защиты с обязательственно-правовыми реституционный полномочиями или предоставления ему значение абсолютной защиты против всех третьих лиц и владельца. Отмечается, что содержание посесорной защиты должно заключаться в осуществлении вещных исков. В этом смысле предлагается предоставить незаконному владельцу, получившему вещь от третьих лиц, в случае нарушения его владения, прав, аналогичных тем, которые вытекают из виндикации, с учетом специфики отношений.

The proposed work is devoted to the study of topical issues: the real relationship between the statics of civil relations and the dynamics of material turnover. This issue is considered in terms of the actual content of the subjective right to own someone else's thing, in particular in the period when the acquisition statute of limitations. At this time, the occupier lawfully holds someone else’s thing, but can not fully exercise the rights of the owner. Moreover, according to our weak legislation in this regard, he is not entitled to carry out legal protection of his property from unlawful encroachments of third parties, and even more so – from the owner. Although the actions of the latter on the physical seizure of the thing will be illegal, not the titular occupier is deprived of the opportunity to defend his property in court. The author sees the only way to solve this problem in the introduction of possessory protection in the national legal field. Thus for protection of the broken possession it is necessary to prove the fact of the maintenance of a thing, instead of existence of the title on it. At the same time, of course, the grounds for taking possession of the property must be analyzed, but the presence of the title cannot give an advantage to the party to the litigation. The article analyzes the stages of civilizational progress of the institute of acquisitive prescription in our area and the doctrinal efforts of scientists to fill the idea of possessory ownership protection with real meaning. This concept is also studied in the legislation of foreign countries. The author’s position is expressed, according to which it is not necessary to give possessory material protection wide general civil protective functions. After all, this can lead to confusing only proprietary protection with binding restitution powers or giving it the value of absolute protection against all third parties and the owner. It is emphasized that the content of possessory protection should be the implementation of property claims. In this sense, it is proposed to give the illegal owner, who received the thing from third parties, in case of violation of his possession, rights similar to those arising from the vindication, taking into account the specifics of the relationship.