Діпфейк в контексті декларації про майбутнє інтернету

Abstract

У статті інформаційний простір сучасного суспільства, що складається із інформаційних ресурсів, інформаційних технологій та інформаційної структури, визнано системоутворюючим фактором всього суспільного життя, фундаментальною підставою політики держави у всіх її галузях. За цих умов наголошено на шкідливості таких суспільно небезпечних явищ як дезінформація (відомості, що розраховані на введення особи в оману) та діпфейк (аудіо та відеозаписи, створені або змінені таким чином, що вони помилково сприймаються як автентичні записи реальної мови або дій індивідуума). Зазначено, що у науковій літературі з інформаційного права, кримінології та криміналістики проблема феноменів діпфейку та дезінформації привертала увагу вчених. Водночас, якщо криміналістичне розуміння сутності і тактики використання дезінформації є сталим як у теоретичному, так і особливо в практичному сенсі, то зазначені аспекти проблеми діпфейку тільки очікують належної наукової інтерпретації. Приділено увагу сферам протиправного застосування діпфейків у 2019–2021 роках і новим схемам 2022 року для політичної дезінформації, кібершахрайства, шантажу, отримання крипто-валют, NFT, у тому числі через фішингові сайти. Доведено небезпеку використання технології діпфейків у формі соціальної інженерії. Досліджено норми Декларації про майбутнє Інтернету щодо протидії комп’ютерним злочинам. Поставлено питання про дозволені межі навчання щодо діпфейків в контексті цифрової криміналістики та медіа безпеки, а також розбудови етикету діпфейку. Зауважено, що етикет не будується швидко, але технічний прогрес і Декларація про майбутнє Інтернету потребують перегляду ставлення до способів використання технології, яка базується на алгоритмах машинного навчання й штучного інтелекту. Підкреслено, якщо не дозволити цій технології існувати взагалі, то такі сфери як кіноіндустрія та медіа втратить яскраву можливість. Зроблено припущення, що для зупинення розповсюдження діпфейків може бути використана технологія чат-ботів та фільтрування інформаційних каналів.