Локальний громадський активізм як компонент соціальної згуртованості в об’єднаних громадах: особливості, прояви, агенти

Abstract

Стаття присвячена аналізу проявів, особливостей та агентів локального громадського активізму як компонента соціальної згуртованості в об’єднаних територіальних громадах Харківської та Чернівецької областей. Спираючись на аналіз 26 напівструктурованих інтерв’ю, проведених в рамках міжнародного українсько-норвезького проєкту з місцевими громадськими активістами, депутатами місцевих рад, представниками керівництва громад та експертами з питань децентралізації, автор досліджує наявність передумов для посилення громадської участі як компонента соціальної згуртованості в об’єднаних територіальних громадах на рівні локальних спільнот в Україні. Автор критично осмислює компоненти горизонтально-об’єктивного виміру соціальної згуртованості за Дж. Чаном, пропонуючи власне бачення класифікації соціальних практик, що забезпечують динамізм громадянського суспільства, виокремлюючи громадський активізм у площинах «громадянин-влада» та «громадянин-громадянин». В статті наголошено, що у дослідженнях феномену громадського активізму важливу роль має відігравати не лише аналіз практик громадян, спрямованих на можливість впливу на ухвалення рішень владою, але і аналіз владних практик «назустріч» громадським ініціативам та формування відповідних взаємодій. Цей теоретичний фокус набув своє практичне застосування у даному дослідженні. У статті підсумовано, що реформа децентралізації виступає інструментом демократизації українського суспільства, актуалізуючи практики прозорості і підзвітності у діяльності органів місцевого самоврядування, сприяючи запровадженню нових форм громадської участі (бюджет участі) та консолідуючи соціальних суб’єктів довкола вирішення локальних проблем та досягнення спільного блага. Наголошується, що створення об’єднаних територіальних громад, підкріплене збільшенням місцевих бюджетів та розширенням кола владних повноважень на місцевому рівні сформувало у сприйнятті місцевих мешканців образ «спільного блага», що активізує прояви локального громадянського активізму і, в такий спосіб, сприяє посиленню соціальної згуртованості на рівні локальних спільнот в Україні. Підсумовано, що практики локального активізму з погляду ролі та участі різних соціальних суб’єктів мають певні соціокультурні особливості у різних регіонах України.

The article is dedicated to the analysis of displays, peculiarities and agents of local civil activism as a component of social cohesion in amalgamated territorial hromadas of Kharkiv and Chernivtsi regions. Based on an analysis of 26 semi-structured interviews conducted as part of an international Ukrainian-Norwegian project with local civil society activists, local council members, hromada authorities and decentralization experts, the author has examined the preconditions for civil activism strengthening as a component of social cohesion in amalgamated territorial hromadas at the level of local communities in Ukraine. The author has critically comprehended the components of the horizontal-objective dimension of social cohesion by J. Chan, offering own vision of the classification of social practices that ensure the dynamism of civil society, distinguishing social activism in the areas of “citizen-government” and “citizen-citizen”. The article emphasizes that in researching the phenomenon of civil activism, not only the analysis of citizens’ practices aimed at influencing government decision-making should play an important role, but also the analysis of government practices “towards to” civil initiatives and forming appropriate interactions. This theoretical focus has found its practical application in this study.The article concludes that decentralization reform is an instrument of democratization of the Ukrainian society. It actualizes the practices of transparency and accountability in local self-government, promotes new forms of civil participation (participatory budgeting) and consolidates social actors around solving local problems and achieving the common good. It is emphasized that the creation of amalgamated territorial hromadas, supported by local budgets increasing and expanding the range of powers at the local level has formed in the perception of locals an image of “common good” that enhances local civic activism and thus promotes social cohesion strengthening on the level of local communities in Ukraine. It is summed up that the practices of local activism in terms of the role and participation of different social actors have certain socio-cultural peculiarities in different regions of Ukraine.