Етнічна ідентифікація в контексті проблематики суспільного розколу

Abstract

Публікація опосередковує продовження наукової розвідки автора довкола проблематики розколотого суспільства та пошуків політико-інституційних засобів його консолідації з позицій нормативності неоднорідного стану сучасного суспільства і атрибутивності конфліктного складника для констатації суспільного розколу. У статті розглядаються співвідношення виокремлених за результатами дослідження прикладів громадянських конфліктів трьох примордіальних маркерів розмежування «свій – чужий»: етнічна, лінгвістична та релігійна належність. Доводиться правильність визначення таких ідентифікаційних маркерів і для випадків легального та «м’якого» політичного протистояння. З використанням історичних прикладів пояснюються причини «відкидання» поза сферу аналізу випадків розмежування таборів протистояння у громадянському конфлікті з інших підстав. Із застосуванням системної методології за допомогою аналогії побудовано спрощену модель гетерогенної системи «соціум-політія», яку пристосовано до порівняння із примордіальними ознаками розмежування шляхом використання концепту «соціальної взаємодії». Зафіксовано релевантні до атрибутів моделі гетерогенної системи «пошукові маркери» соціальної взаємодії. Проведено порівняльний аналіз визначень «етнічності» та обґрунтовано переваги запропонованого С. Широкогоровим підходу до цієї категорії. Показано зв’язок структури етнічності із атрибутами моделі гетерогенної системи та маркерами соціальної взаємодії. З використанням напрацювань етнології та етносоціології проаналізовані варіанти зіставлення етнічності з лінгвістичною та релігійною / конфесійною ідентичністю у політичному контексті із наведенням прикладів. Через дослідження етимології дефініції показано існування іманентного зв’язку між етнічністю та територією держави в контексті сутності сецесійних загроз останній станом розколу.

The publication mediates the continuation of the author’s scientific research on the issue of a divided society and the search for political and institutional means of its consolidation from the standpoint of the normative heterogeneous state of modern society and the attributive nature of the conflict component to state social division. The article considers the correlations between the three primordial markers of the distinction “one’s own – another’s” isolated according to the results of the study of examples of civil conflicts: ethnic, linguistic and religious affiliation. It is also necessary to correctly define such identification markers for cases of legal and “soft” political confrontation. Using historical examples, the reasons for the “rejection” outside the scope of analysis of cases of demarcation of confrontation camps in civil conflict on other grounds are explained. Using a system methodology, a simplified model of the heterogeneous system “society – police” was constructed by analogy, which is adapted for comparison with the primordial features of delimitation through the use of the concept of “social interaction”. Relevant to the attributes of the model of the heterogeneous system “search markers” of social interaction are noted. A comparative analysis of the definitions of “ethnicity” is carried out and the advantages of S. Shirokogorov’s approach to this category are substantiated. The connection of the structure of ethnicity with the attributes of the model of the heterogeneous system and markers of social interaction is shown. Using the works of ethnology and ethnosociology, the options for comparing ethnicity with linguistic and religious / confessional identity in a political context with examples are analyzed. The study of the etymology of the definition shows the existence of an immanent connection between ethnicity and the territory of the state in the context of the essence of the secession threats of the latter state of division.