Приватность в фокусе феноменологии: эвристические возможности исследования

Abstract

В статье обосновываются эвристика феноменологического подхода, в рамках которого представляется возможным многоаспектное осмысление логики приватности как онтологического феномена, включенного в массив актуального социокультурного опыта – с одной стороны, и научного концепта, раскрывающего, расширяющего, обобщающего когнитивные горизонты значений «приватного» и его смысловые коннотации – с другой. Отмечается, что в рамках гносеологической программы феноменологии анализ приватности предполагает принятие во внимание двух методологически ориентирующих идей. Первая идея актуализирует исследовательский план рассмотрения приватности как предмета феноменальной работы, а не онтологической «данности». Это нужно понимать в том смысле, что приватность не существует, а «значит», и то «значение», те «смыслы», которые она имеет, следует искать в сознании самого субъекта. Вторая идея с очевидностью указывает на тот факт, индивидуальный, автономный опыт приватной экзистенции подразумевает наличие своеобразного «культурного фонда», составляющего смысловой ресурс феноменального понимания и переживания«приватного».

У статті обґрунтовується евристика феноменологічного підходу, в рамках якого стає можливим багатоаспектне осмислення логіки приватності як онтологічного феномену, залученого в масив актуального соціокультурного досвіду – з одного боку, та наукового концепту, який розкриває, поширює, узагальнює когнітивні горизонти значень «приватного» і його смислові конотації – з іншого. Відзначається, що в рамках гносеологічної програми феноменології аналіз приватності передбачає прийняття до уваги, двох методологічно орієнтуючих ідей. Перша ідея актуалізує дослідницький план розгляду приватності як предмета феноменальної роботи, а не онтологічної «даності». Це потрібно розуміти в тому сенсі, що приватність не існує, а «значить», і те «значення», ті «смисли», яких вона набуває, слід шукати в свідомості самого суб’єкта. Друга ідея з очевидністю вказує на той факт, що індивідуальний, автономний досвід приватної екзистенції передбачає наявність своєрідного «культурного фонду», що становить смисловий ресурс, феноменального розуміння і переживання «приватного».

The article focuses on the heuristic of phenomenological approach, within the framework of which a multi-faceted comprehension of the logic of privacy as an ontological phenomenon included in the array of actual social and cultural experience, on the one hand, and a scientific concept that reveals, broadens, generalizes the cognitive horizons of the values of the "private" and its connotations - on the other hand. It is noted that, within the epistemological program of phenomenology, the analysis of privacy involves taking into account two methodologically oriented ideas. The first idea actualizes the research plan for the consideration of privacy as a subject of phenomenal work, rather than an ontological "entity". It means that privacy does not exist, and "means" and "value", those "implications" that it has, should be sought in the mind of the subject himself. The second idea clearly points to the fact that an individual, autonomous experience of private existence implies the existence of a kind of "cultural fund" that makes up the semantic resource of phenomenal understanding and experience of the "private".