Клієнтелізм як політико-психологічний феномен

Завантаження...
Ескіз

Дата

2020

Автори

Мамонтова, Елла Вікторівна
Мамонтова, Е. В.
Мамонтова, Элла Викторовна
Mamontova, Ella V.
Ковальова, О. О.
Koval'ova O. O.

Назва журналу

ISSN журналу

Назва тому

Видавець

Одеса : Видавничий дім «Гельветика»

Анотація

У статті розглянуто явище клієнтелізму у розрізі процесів моделювання систем представництва інтересів в політиці. Окреслено історичні етапи його становлення та функціонування. Виокремлено його специфіку як політико-психологічного феномену. Доведено, що, зростаюча спеціалізація та інституалізація політичної діяльності у демократичних суспільствах не припинила клієнтелістичних практик, не зважаючи на їх архаїчність та невідповідність етичним принципам демократичного ідеалу. Актуальність клієнтелізму пояснюється його глибинною психологічною природою. Клієнтелізм завжди ґрунтується на персоналізованих обмінах та інструментах впливу, а клієнтела представляє собою спільноту, яка базується на психологічній сумісності матеріально та емоційно залежних від лідера членів, і функціонує на основі їх безумовного підпорядкування. Обґрунтовано, що на сучасному етапі клієнтелізм здебільшого знаходить благодатний ґрунт на локальному рівні політики. Дана характеристика локального політичного режиму. Показано, що локальні політичні клієнтели будуються за принципом вертикальної мережи, в якій в ролі привілейованих «патронів» виступають формальні інститути влади, а залежні від них «клієнти» (різноманітні групи інтересів) намагаються впливати на прийняття рішень через опосередковані механізми нерівноцінного обміну в умовах монополії на доступ до ресурсів. У такій ситуації головним інструментом забезпечення панівних позицій місцевої влади стає адміністративний ресурс. Найбільш наочно специфіка локального клієтелізму проявляється у перехідних суспільствах. Зокрема багатий фактологічний матеріал для аналізу клієнтелізму як соціального, економічного, політичного явища та психологічного феномену надає нам пострадянській простір. Показано, що в період системних трансформацій, клієнтела може бути прийнятною як «перехідна» модель представництва інтересів в політиці, адже за умов її тимчасовості сприятиме консолідації місцевої влади, місцевих еліт та громади. Втім якщо на зміну клієнтелі не прийде більш інституціалізована система політичних ролей, це може значно загальмувати демократичний транзит. На основі політико-психологічного аналізу відносин клієнтелістичного типу відзначено, що вони не є антагоністичними демократії та не перебувають у повному протиріччі з бюрократичною логікою її політико-адміністративних інституцій. І хоча офіційні уявлення про легітимні форми представництва інтересів в політиці призводять до дискредитації клієнтелізму і, через це, телепортують його в сфери неофіційних коридорів влади, дане явище залишається структурованою частиною представницьких демократій у силу його психологічної природи.
В статье рассмотрено явление клиентелизма в разрезе процессов моделирования систем представительства интересов в политике. Определены исторические этапы его становления и функционирования. Выделена его специфика как политико-психологического феномена. Доказано, что растущая специализация и институализация политической деятельности в демократических обществах не прекратила клиентелистичних практик, несмотря на их архаичность и несоответствие нравственным принципам демократического идеала. Актуальность клиентелизма объясняется его глубинной психологической природой. Клиентелизм всегда основывается на персонализированных обменах и инструментах влияния, а клиентела представляет собой сообщество, которое базируется на психологической совместимости материально и эмоционально зависимых от лидера членов, и функционирует на основе их безусловного подчинения. Обосновано, что на современном этапе клиентелизм в основном находит благодатную почву на локальном уровне политики. Дана характеристика локального политического режима. Показано, что локальные политические клиентелы строятся по принципу вертикальной сети, в которой в роли привилегированных «патронов» выступают формальные институты власти, а зависящие от них «клиенты» (различные группы интересов) пытаются влиять на принятие решений через опосредованные механизмы неравноценного обмена в условиях монополии на доступ к ресурсам. В такой ситуации главным инструментом обеспечения господствующих позиций местной власти становится административный ресурс. Наиболее наглядно специфика локального клиетелизму проявляется в переходных обществах. В частности богатый фактологический материал для анализа клиентелизма как социального, экономического, политического явления и психологического феномена дает нам постсоветское пространство. Показано, что в период системных трансформаций, клиентела может быть приемлемой как «переходная» модель представительства интересов в политике, ведь в условиях ее временности она будет способствовать консолидации местной власти, местных элит и общества. Впрочем, если на смену клиентеле не придет более институциализированная система политических ролей, это может значительно затормозить демократический транзит. На основе политико-психологического анализа отношений клиентелистичного типа отмечено, что они не являются антагонистическими демократии и не находятся в полном противоречии с бюрократической логикой его политических институтов. И хотя официальные представления о легитимных формах представительства интересов в политике приводят к дискредитации клиентелизма и, поэтому, телепортируют его в сферы неофициальных коридоров власти, данное явление остается структурированной частью представительных демократий в силу его психологической природы.
The article considers the phenomenon of clientelism in the processes of modeling systems of political rep-resentation. The historical stages of its formation and functioning are outlined. Its specificity as a political and psychological phenomenon is singled out.It is proved that the growing specialization and institutionalization of political activity in democratic societies has not stopped clientelistic practices, despite their archaic nature and inconsistency with the ethical principles of the democratic ideal. The relevance of clientelism is explained by its deep psychological nature. Clientelism is always based on personalized exchanges and tools of influence, and clientelism is a community based on the psychological compatibility of members' materially and emotionally dependent from the leader, and operates in the basis of their unconditional subordination.It is substantiated that at the present stage clientelism is more widespread at the local level of politics. The characteristics of the local political regime are given. It is shown that local political clienteles are constructed on the principle of a hierarchical network. In wich the role of privileged "patrons" are formal institutions of power, and dependent "clients" (various interest groups) try to influence decision-making through indirect mechanisms of unequal exchange. In such a situation, the main tool for ensuring the dominant position of local government is an administrative resource. The specificity of local clientelism is most evident in transitional societies. In particular, the rich factual material for the analysis of clientelism as a social, economic, political and psychological phenomenon gives us a post-Soviet space. It is shown that in the period of systemic transformations, the clientele can be acceptable as a "transitional" model of political representation, because of its temporality it will contribute to the consolidation of local government, local elites and the community. However, if the clientele is not replaced by a more institutionalized system of political roles, it can significantly hamper democratic transit.Based on the political and psychological analysis of clientelistic relations, it is noted that they are not antagonistic to democracy and generally do not contradict the bureaucratic logic of its political and administrative institutions. Although formal notions of legitimate forms of interest representation in politics discredit clientelism, this phenomenon should be considered as part of the political structure of representative democracies because of its psychological nature.

Бібліографічний опис

Мамонтова Е. В. Клієнтелізм як політико-психологічний феномен / Е. В. Мамонтова, О. О. Ковальова // Актуальні проблеми політики : зб. наук. пр. / редкол.: С. В. Ківалов (голов. редкол.), Л. І. Кормич (голов. ред.), І. М. Милосердна (відп. ред.) [та ін.] ; НУ «ОЮА», Південноукр. центр гендер. проблем. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020. – Вип. 66. – С. 65-72.

Ключові слова

клієнтелізм, клієнтела, модель представництва інтересів, неформальна група, локальний політичний режим, клиентелизм, клиентела, модель представительства интересов, неформальная группа, локальный политический режим, clientelism, clientele, model of political representation, informal group, local political regime, Research Subject Categories::SOCIAL SCIENCES::Social sciences::Political science

Цитування

Мамонтова Е. В. Клієнтелізм як політико-психологічний феномен / Е. В. Мамонтова, О. О. Ковальова // Актуальні проблеми політики : зб. наук. пр. / редкол.: С. В. Ківалов (голов. редкол.), Л. І. Кормич (голов. ред.), І. М. Милосердна (відп. ред.) [та ін.] ; НУ «ОЮА», Південноукр. центр гендер. проблем. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020. – Вип. 66. – С. 65-72.