Zum sprachwechsel in der zeitgenössischen ʺmigrationsliteraturʺ slawisch-russischer provenienz

Abstract

Головною темою статті є міграційна література, написана німецькою мовою переважно письменниками слов'яно-російського походження. Мова, а також перемикання мови в літературі є важливою проблемою в емігрантській літературі, в міграційній літературі та літературі біженців. Більшість авторів з покоління дітей / онуків мігрантів, які пишуть німецькою мовою, не ігнорують мову своїх батьків / бабусь і дідусів, навіть не в надзвичайних випадках заперечення своїх сімейних коренів. Нові мови, на яких написані ці літературні тексти, часто вважаються корисним інструментом для вираження недозволених або заборонених проблем. Використовуючи німецьку мову, такі види творів часто можуть опинитися на землі нічийній землі між мовами, культурами та літературами; часто оцінюються як міжкультурні або гібридні тексти. Бі- та багатомовність розглядаються як істотні умови для ефективної інтеграції, як свідомий вибір, що генерує рідкісні, подвійні або множинні ідентичності. Часто можна спостерігати цікаві мовні взаємодії, гру слів та дотепності. Літературні персонажі в цих текстах часто ідентифікуються або асоціюються зі своїми авторами, як особливий тип прийому чи стратегії читання під впливом посилених слідів у текстах. Криза біженців є ще одним викликом згадуваної літературної теми трансформації та спадкоємності як для письменників, так і для (літературних) вчених.

The main topic of this article is migration literature written in German mainly by writers of Slavonic-Russian descent. Language as well as switching language in literature is a crucial problem in émigré literature, in migration literature, and refugee literature. Most authors of the children / grandchildren generation of (e)migrants writing in German do not ignore the language of their parents / grandparents, even not in extreme cases of denying their family roots. The new languages in which these literary texts are written are often considered as a useful tool to express unsaid or tabooed problems. Using the German language such kind of works may often find themselves in a no man’s land between languages, cultures and literatures; evaluated often as intercultural or hybrid texts. Bi- and multilingualism are seen as essential conditions for an effective integration, as a conscious choice generating fluid, double or multiple identities. Linguistically seen often interesting language interactions, wordplays, and verbal wits may occur. The literary characters in these texts are often identified or associated with their authors, as a special type of reception or reading strategy influenced by intensified traces in texts. The refugee crisis represents another challenge of the mention literary topic in transformation and continuity for writers as well as for (literary) scholars.