Проблема узгодження категорійного апарату сучасної теорії аргументації

Abstract

Сьогодні теорія аргументації зазнає значних змін, які спонукають вчених, що працюють у цій царині, до подальших наукових досягнень. З’являються нові течії та напрямки, предметне поле розширюється, а саме уявлення про аргументацію модифікується, залучаючи нові аспекти та інструментарій. Незважаючи на це, у межах теорії аргументації прослідковуються значні термінологічні проблеми, від вирішення яких залежить майбутній розвиток царини. Дослідники вживають одні і ті самі поняття на позначення різних феноменів, враховуючи особливості власних теорій, але не узгоджуючи їх з наявними наробками інших вчених. Слід зазначити, що такі ключові для напряму терміни як ‘аргументація’, ‘аргумент’, ‘аргументативний процес’, ‘аргументативна реальність’ та інші змінюють своє значення залежно від контексту та дослідницьких інтересів конкретного науковця. Сьогодні терміни ‘argument’ та ‘argumentation’ повинні розумітися як ті, що покривають значно більшу семантичну територію, аніж традиційне розуміння засобів переконання. Наразі такі шляхи комунікації як переконання, доведення та обговорення розглядаються як невід'ємні елементи аргументації. З цієї причини, семантичне поле, що покривається термінами ‘argument’ та ‘argumentation’, має бути переглянуте та переосмислене. Актуальність таких проблем посилюється поширенням інтересу до теорії аргументації, який сьогодні виявляють не лише вихідці з англомовного світу, але й носії інших мов. Термінологія, притаманна цій царині, активно перекладається з англійської мови та впроваджується у національні наукові лексикони. Це породжує низку перекладацьких проблем і створює необхідність розвивати локальні категорійні апарати, зокрема україномовний. Переклад породжує нові сенси, не проявлені раніше. Це одна з причин, чому шляхи розвитку царин знання відрізняються, залежно від наукового середовища. Неоднозначність використовуваних термінів призводить до смислових труднощів, які мають бути вирішені за допомогою створення усталеного категорійного апарату. Переклад цитат та головної термінології з англійської мови здійснений автором цієї статті.Today, the theory of argumentation is undergoing significant changes that encourage scientists working in this field to further scientific advances. New trends and directions appear, the subject field expands, and the idea of argumentation is modified, attracting new aspects and tools. Despite this, within the theory of argumentation there are significant terminological problems, the solution of which depends on the future development of the industry. Researchers use the same concepts to denote different phenomena, taking into account the peculiarities of their own theories, but not reconciling them with the existing findings of other scholars. It should be noted that such key terms for the direction as ‘argumentation’, ‘argument’, ‘argumentative process’, ‘argumentative reality’ and others change their meaning depending on the context and research interests of a particular investigator. Today, the terms ‘argument’ and ‘argumentation’ should be understood as covering a much larger semantic area than the traditional understanding of persuasion. At present, such ways of communication as persuasion, proof and discussion are considered as integral elements of argumentation. For this reason, the semantic field covered by the terms ‘argument’ and ‘argumentation’ needs to be revised and rethought. The urgency of such problems is exacerbated by the spread of interest in the theory of argumentation, which today is shown not only by people from the English- speaking world, but also by native speakers of other languages. Terminology specific to this field is actively translated from English and introduced into national scientific lexicons. This creates a number of translation problems and the need to develop local categorical devices, in particular Ukrainian-language. Translation creates new meanings that have not been manifested before. This is one of the reasons why the ways of development of branches of knowledge differ, depending on the scientific environment. The ambiguity of the terms used leads to semantic difficulties that must be solved by creating an established categorical apparatus. The translation of quotations and the main terminology from English was made by the author of this paper.