Жіночність як фактор історичної долі й занедбаності нації: інтерпретація Хосе Ортеґи-і-Гасета

Abstract

У статті проаналізовано роль і значення жіночності в історичному розвитку й процесах модернізації іспанської нації початку ХХ століття у доктрині Х. Ортеґи-і-Ґасета. З’ясовано, що в інтерпретації іспанського філософа стать є своєрідною формою індивідуалізації життя, яка має унікальні онтологічні засади «життєсвіту», що визначають вихідне сприйняття Всесвіту. Жіноча перцепція кардинально відрізняється від чоловічої точки зору на життя, на його обставини, при- сутність Іншого та вибір методів вирішення життєвих викликів. Жіночий погляд на світ (внутрішня невизначеність, мінливість, вторинна позиція стосовно чоловіків, прихований альтруїзм) історично став домінант- ним фактором формування приватної сфери спільнот і традиціоналістською формою існування західноєвропейських народів загалом. Приватно-жіноча сфера існувала відчужено від публічної сфери суспільства та м’яко заперечувала спортивно-святкову природу чоловіків, змінюючи її жіночими уявлення про героїчне, а тому створювала хибні образи ідеального та прекрасного в громадській думці. Історично сформовані жіночі уявлення про ідеальний тип чоловіка визначають тип апатично-егоїстично- го чоловіка, не здатного на раціонально-вольовий учинок, що поступово стало характерною рисою іспанської еліти. Вона здобуває форми трагічної пишномовності і втрачає внутрішню мотивацію до модернізації, замикається у вузьких корпоративних інтересах, позбавляється суспільної еластичності й не створює ефективних політичних інституцій. Таким чином, перцепція іспанок початку ХХ століття розглядається Ортеґою як хибна, така, що сприяє занедбаності нації та заважає ліберально-демократичному реформуванню суспільства, модернізації іспанської держави. З огляду на перераховані вище звинувачення у відсутності необхідної жіночності в іспанок, мадридець високо оцінив роль жінок у звеличуванні чоловіків, піднесенні нації загалом.

The role and significance of femininity in the historical development and processes of modernization of the Spanish nation in the early twentieth century in the doctrine of H. Ortega y Gasset is analyzed. It is determined that in the interpretation of the Spanish philosopher, gender is a kind of individualization of life, which has unique ontological features of “life”, which determine the basic principles of perception of femininity, worldview of the universe. Women’s perception is radically different from the male point of view on life, its circumstances, the presence of the Other, and the choice of methods for solving life’s challenges. Women’s perspective on the world (internal uncertainty, variability, secondary position to- wards men, hidden altruism) has historically become the dominant factor in the formation of the private sphere of communities and the traditionalist form of existence of Western European nations as a whole. The private-female sphere has existed alienated from the public sphere of society and gently denies the sporting and festive nature of men, changing their female notions of the heroic, and thus creates false images of the ideal and beautiful in public opinion. Formed historically female ideas about the ideal type of man forms an apatheticselfish man incapable of rational-volitional action, which gradually became a sign of the Spanish elite. It takes the form of tragic eloquence and loses intrinsic motivation for modernization, is locked in narrow corporate interests, loses social resilience, and does not form effective political institutions. Thus, the perception of the Spaniards of the early twentieth century is assessed by Ortega as wrong, one that contributes to the neglect of the nation and that hinders the liberal-democratic reform of society, the modernization of the Spanish state. However, for all these accusations of lack of femininity the Spaniard, Madrid, highly raises the importance of women in the upliftment of men and the development of the nation.