Роль утопічного «вбрання» для суспільного ідеалу

Abstract

Стаття присвячена аналізу феномена утопії як засобу втілення суспільного ідеалу. Співвідношення суспільного ідеалу та його практичного втілення є гострою темою для дискусій у сучасній філософії, політології, теорії державного управління. Тому метою статті є виявлення взаємозв’язку між такими соціокультурними феноменами, як суспільний ідеал та утопія. Досліджується етимологія поняття «утопія». Зроблено висновок, що утопія була необхідна як форма вираження ідеалу. Вона виступала як матеріалізоване «вбрання» для ідеалу, що давало змогу приміряти цей ідеал до суспільства. Утопія як соціокультурний феномен є одночасно й формою освоєння майбутнього, і соціальним проектом.

Статья посвящена анализу феномена утопии как способа воплощения общественного идеала. Соотношение общественного идеала и его практического воплощения – острая дискуссионная тема в современной философии, политологии, теории государственного управления. Цель статьи – выявить взаимосвязь между такими социокультурными феноменами, как общественный идеал и утопия. Исследуется этимология понятия «утопия». Сделан вывод, что утопия была необходима как форма выражения идеала. Она выступала в качестве материализованного «облачения» идеала, что позволяло примерять этот идеал к обществу. Утопия как социокультурный феномен одновременно является и формой освоения будущего, и социальным проектом.

This article analyses the phenomenon of utopia as a means of social ideal embodiment. The interconditionality of social ideal and its practical implementation is urgent topic for discussion in modern philosophy, political science, and public administration theory. The purpose of this article is to identify the relationship between such socio-cultural phenomenon as a social ideal and utopia. The etymology of the term “utopia” is studied. The conclusions are: utopia is necessary as a form of ideal. It has performed as materialized “dress” for the ideal, which allowed trying this ideal on society. Utopia as a phenomenon of culture is both a means of mastering the future and social project.