Індикатори корупційних правопорушень: поняття, види та можливості використання для цілей Кримінального закону

Abstract

У статті обґрунтовується, що індикаторами корупційного правопорушення є поведінка особи, яка є суб’єктом відповідальності за такі правопорушення, або такий фактичний стан чи відомості, у яких об’єктивно виявляються вчинені у минулому акти корупції (корупційні правопорушення основного рубежу), які залишилися латентними. Такими індикаторами можуть бути виявлення порушення об’єкту корупційних злочинів у формі, що піддається достовірному встановленню (прийняття незаконних рішень, ухилення від прийняття законних рішень тощо), а також невідповідність майнового стану та способу життя спеціального суб’єкта і його близьких осіб їх сукупному легальному доходу та здійснення чиновником чи його близькими родичами фактичного контролю над майновими активами, які знаходяться у власності інших осіб. Резюмується, що не буде суперечити кримінально-правовій теорії причинності презюмування наявності корупційного правопорушення, що залишилося латентним, на підставі встановлення значного збільшенням активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи.

In the article is substantiated that the indicators of a corruption offense are the behavior of the person who is responsible for such offenses, or such actual state or information, due to which the past acts of corruption (corruptive offenses of the main group) that remained latent are objectively detected. Such indicators may include detecting a violation of the physical elements of corruption crimes in the form that is subject to reliable examination (making illegal decisions, avoiding making legal decisions, etc.), as well as inconsistency between the property status or lifestyle of an offender of the qualified crimes and his or her relatives and their aggregate legal income and the fact that the official or his or her close relatives have actual control over the property assets owned by other persons. It is summarized that a presumption of the existence of a corruption offense that remained latent would not contradict the criminal-law theory of the causality provided that a significant increase in the assets of a public official, which exceeds his or her legal income, is established.