Новітній матеріалізм і проблема онтологічного подвоєння світу

Abstract

У статті розглянуто основні ідеї, що обґрунтовують перехід до нового розуміння мислення і розуму, яке виникає у процесі критики онтологічного подвоєння світу в сучасному матеріалізмі. Основними визначеннями матерії у спекулятивному реалізмі Квентіна Мейясу є сингулярність, контингентність, принцип безпідставності. Сутність позбавлена тут онтологічного статусу, через що мислення, розум, свідомість не розглядаються далі як засоби її подвоєння. Їх об’єктивне значення обґрунтовується іншим способом: вони розглядаються як клас специфічних змістовних визначень, присутніх у світі на особливих правах. Конституїтивними для цього класу є нерефлексивний характер тотожності, екстемпоральність, телеологічність. Як механізми, що збирають довкола себе умови власного здійснення, такі змісти переривають ряди причинно-наслідкових зв’язків, якими їх бачить філософська традиція, і виявляються втіленнями «необхідної випадковості».

В статье рассматриваются основные идеи, обосновывающие переход к новому пониманию мышления и разума, возникающему в процессе критики онтологического удвоения мира в современном материализме. Основными определениями материи в спекулятивном реализме Квентина Мейясу являются сингулярность, контингентность, принцип безосновательности. Сущность лишена здесь онтологического статуса, вследствие чего мышление, разум, сознание не рассматриваются более как средства ее удвоения. Их объективное значение обосновывается иным способом: они рассматриваются как класс специфических содержательных определений, присутствующих в мире на особых правах. Конституирующими для этого класса являются нерефлексивный характер тождества, экстемпоральность, телеологичность. В качестве механизмов, собирающих вокруг себя условия собственного исполнения, такие содержания прерывают традиционно понимаемые ряды причинно-следственных связей, оказываясь проявлениями «необходимой случайности».

The article examines some ideas of an understanding of thinking and mind grounded in the contemporary materialism critique of the ontological doubling. The main characters of the matter in speculative realism are singularity, contingency, the principle of unreason. Eentity is deprived of ontological status thus thinking (mind, consciousness) is not considered more as a way of its doubling. Its objective meaning is grounded by its definition as a specific class of substances constituted by the non-reflective identity, the extemporality, the teleology. As the mechanisms that collect around themselves the conditions of their own occurrence, they interrupt the traditionally understood causality, but only can be grasped by notion of the absolute necessity of the contingency.