Філософсько- методологічні орієнтири сучасного менеджменту знань: ціннісно-смислові рецепції

Abstract

У статті здійснена філософсько-методологічна рефлексія сучасних еволюційних змін у світоглядних орієнтирах управління знаннями. Актуалізовано роль філософії менеджменту знань, як механізму гармонізації сучасного процесу засвоєння і творення знання у системі освіти. Показана значущість ціннісно-смислових і світоглядних проблем набуття знань. Результати дослідження постають концептуалізацією переорієнтації управління освітою на менеджмент знань, до якого повинні бути залучені суб’єкти освіти. Доведена необхідність узгодження менеджменту знань з сучасними змінами у світоглядних орієнтаціях Homo educandus, що зумовлені впливом філософії і культури постмодерна (постметафізичне мислення, лінгвістичний поворот, конкретизація розуму, відмова від визнання переваги теорії над практикою). Обгрунтована необхідність формування нових ціннісних орієнтирів освіти, зокрема формування навичок нестандартного мислення. Показана наявність в сучасній освіті певного крену від соціоцентричного спрямування знання до людиномірної ціннісно орієнтованої діяльності людини. На основі компаративного аналізу суттєвих ознак менеджменту знань традиційної системи освіти і нових системних змін встановлено наявність утвердження ціннісно-смислового, людиномірного вектору управління знаннями. У якості філософсько-методологічних рецепцій запропоновано також використання у менеджменті знань найбільш ефективних (концептуально і контекстуально) підходів (аксіологічний, антропологічний, діалогічний, компетентнісний, праксеологічний). Доведено, що динамізм, конкуренція і високий рівень невизначеності сучасного життя людини, актуалізують проблему модернізації менеджменту знань не тільки на рівні освітнього закладу, на рівні освітнього процесу, а й на рівні суб’єктів здобування культурно-освітнього знання. Обгрунтовано, що зміна соціального типу особистості призвела до безперервних модифікацій, насамперед, характеру освіти як інституції, яка змінила ціннісно-смисловий вектор на осмислення людиною, яка навчається і навчає, способів творення і трансферу людиномірного знання про розвиток і саморозвиток особистості.The article considered with the philosophical and methodological reflection of modern evolutionary changes in the ideological orientations of knowledge management. The role of the knowledge management philosophy as a mechanism for harmonizing the modern process of learning and creating knowledge in the education system has been updated. There is shown the importance of value-meaning and world-view problems of knowledge acquisition. The findings of the study are a conceptualisation of the reorientation of education management to knowledge management, to which educational entities should be involved. It was proved the necessity of reconciling knowledge management with modern changes in the ideological orientations of Homo educandus, which are conditioned by the influence of postmodern philosophy and culture (postmetaphysical thinking, linguistic turn, concretization of reason, refusal to recognize the superiority o f theory over practice). The necessity of formation of new values of education is grounded, in particular, the formation of non-standard thinking skills. There are shown the presence in the modern education of a certain roll from sociocentric direction of knowledge to human-oriented value-oriented human activity. It has been established the existence of affirmation of a value-meaningful, human-based vector of knowledge management on the basis of a comparative analysis of the essential features of knowledge management of the traditional education system and new systemic changes. The use of the most effective (conceptually and contextually) approaches (axiological, anthropological, dialogical, competent, praxeological) is also suggested as philosophical and me thodological receptions. It is proved that dynamism, competition and high level of uncertainty of modern life of a person, actualize the problem of modernization of knowledge management not only at the level of educational institution, at the level of educational process, but also at the level of subjects of acquisition of cultural and educational knowledge. It is substantiated that the change of the social type of personality has led to continuous modifications, first of all, of the nature of education as an institution, which has changed the value-semantic vector for the understanding of the person who studies and teaches, the ways of creation and transfer of human knowledge about the development and self-development of the individual.