Lex Portus : юридичний науковий журнал. - 2019. - №5

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 5 з 5
  • Документ
    Аномалії у морському праві: національний та міжнародний аспекти
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2019) Чувакова, Г. М.; Chuvakova, Hanna M.
    У цій статті на базі розробок сучасної класичної методології здійснено спробу означення сучасної проблематики аномалій у сфері морського права, визначено тенденції їх виникнення та окреслено можливі шляхи подолання. Автор відзначає, що саме негативні аномалії правової сфери потребують особливо пильної уваги. До такого виду аномалій автор відносить аномалії сучасного морського права України, які стали наслідком недосконалості сучасного галузевого законодавства, і негативний ефект яких значно підсилився в умовах тимчасової окупації Кримського півострову та морських просторів навколо нього, що триває з 2014 року. Вони також притаманні й міжнародно-правовому регулюванню відносин, що пов’язані з мореплавством, проте вироблені державами на наднаціональному рівні механізми їх подолання на теперішній час значно мінімізують викликані ними негативні наслідки. За результатами здійснення короткого огляду деяких з існуючих аномалій сучасного морського права автор зазначає про їх значну різноманітність та “вихід” за межі національних правових систем. Виникнення таких аномалій, їх тривале існування, а також незацікавленість держав в усуненні їх причин та наслідків обумовлюються на теперішній час економічними та політичними процесами всередині держав. Автором визначено можливі шляхи подолання досліджених аномалій шляхом проведення якісних нормотворчих робіт як на національному, так і на міжнародному рівні, а також підкреслено важливість усвідомлення істинної мети правового регулювання сучасної морської діяльності – забезпечення його безпеки. In the article, an attempt of a definition of the modern problems of anomalies is done in the sphere of the law of the sea on the basis of the developments of the modern classical methodology, the trends of their emergence are defined and the possible ways of overcoming are planned. The author notes that the negative anomalies of the legal sphere need in especially close attention. To such type of anomalies the author refers the anomalies of the modern law of the sea of Ukraine, which became an unfortunate consequence of carelessness to the industry legislation in the sphere of sea activity and the negative effect of which is considerably increased in the conditions of temporary occupation of the Crimean peninsula and sea spaces around it that has been prolonging since 2014. They are also inherent to the internationally-legal regulation of the relations that are connected with navigation, however the mechanisms of their overcoming are done by the states on supranational level, considerably minimize their negative consequences now. The short review of some of the existing anomalies of the modern law of the sea testifies about their variety and “exit” out of limits of the national legal systems. The emergence of such anomalies, their long existence and also absence of the urgent interest of the states in elimination of their reasons and consequences are caused by economic and political processes within the states. The search is carried out of possible ways of overcoming the considered anomalies which testified the need of high-quality rule-making works both at the national, and at the international levels and also, the importance of understanding of the true purpose of the legal regulation of modern sea activity – the ensuring its safety.
  • Документ
    Інформаційна влада публічної адміністрації: вплив глобальних тенденцій
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2019) Antoshina, Iryna; Антошина, І. В.
    The comprehensive informatization of a society, the widespread introduction of new information technologies updated the discussions about the information power as a function of public administration in its broadest understanding. In modern conditions the information power plays the defining role in the life of a society and globalization processes. Indeed, the globalization itself is the result of the exchange of an information, the implementation of an information influence on public institutions in the most modern states. Most politically-legal institutes, the political relations, the forms of political and information impact on the public relations and public consciousness change due to the influence of the information power. In general, the information power has the wide impact on the formation of behavior of a personality and a society. The forming of the information power directly bind with formation of an information society, in which information becomes the main economic resource, and the information sector comes out on the top on rate of growth in today’s globalized world. The intellectual property becomes the main form of ownership, a human capital becomes the important; an information becomes a subject of mass consumption, the new legal bases of functioning of an information society are formed. Now, freedom of speech and information on the basis of the rule of law and the respect of human rights are the main postulates of the creation of a civil society, the statement of a real democracy. Therefore, the limits of the existence of the information power have to be agreed with the rights and the freedoms of a person. So, the right for access to information becomes one of inalienable rights of a human and a citizen. A priority task of the Ukrainian state is the ensuring the freedom of speech, the freedom of an information, the right for expression of opinion and the citizen`s position, the right for the receipt and the dissemination of the reliable information without obstacles. Всеосяжна інформатизація суспільства, широке впровадження нових інформаційних технологій значно актуалізували дискусії про інформаційну владу як функцію публічної адміністрації у найбільш широкому її розумінні. У сучасних умовах інформаційна влада відіграє визначальну роль у житті суспільства та глобалізаційних процесах. Власне і сама глобалізація відбувається завдяки обміну інформацією, здійсненню інформаційного впливу на суспільні інститути у більшості сучасних держав. Завдяки впливу інформаційної влади змінюються більшість політико-правових інститутів, політичні відносини, форми політичного та інформаційного впливу на суспільні відносини і суспільну свідомість. Інформаційна влада чинить широкий вплив на формування поведінки особистості і суспільства в цілому. Формування інформаційної влади безпосередньо пов’язане зі становленням інформаційного суспільства, в якому інформація стає головним економічним ресурсом, а інформаційний сектор виходить на перше місце за темпами зростання у сучасному глобалізованому світі. Основною формою власності стає інтелектуальна власність, важливого значення набуває людський капітал; інформація стає предметом масового споживання, формуються нові правові засади функціонування інформаційного суспільства. На теперішній час свобода слова та інформації на основі верховенства права і поваги прав людини є основними постулатами побудов громадянського суспільства, утвердження справжньої демократії. Тому межі існування інформаційної влади повинні бути узгоджені з правами і свободами людини. Так, право на доступ до інформації стає одним з невід’ємних прав людини і громадянина. Пріоритетним завданням української держави є забезпечення свободи слова, свободи інформації, право на вираження думки і позиції громадянина, право на отримання і поширення достовірної інформації без перешкод.
  • Документ
    Case concerning maritime delimitation in the Black Sea (Romania v. Ukraine). Investigation of positions
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2019) Varykasha, Iryna
    У даній статті автором було вивчено матеріали про розмежування морських просторів, що були підготовлені за згодою відповідних держав Міжнародним судом ООН. Обрання тематики дослідження було обумовлене конкретною метою – показати те, яким чином Міжнародний суд ООН інтерпретував договірні джерела міжнародного морського права, як він визначив діючі звичаєві правові норми та принципи, та застосовував міжнародне право щодо розмежування морських просторів суміжних держав. Також було досліджено, яким чином відповідні чинники були враховані у конкретних спорах про делімітацію морських просторів та викладені у якості міжнародно-правових аргументів. Крім того, вивчення матеріалів розгляду справи дало можливість визначити правові позиції держав щодо проблем розмежування морських просторів та вивчити міжнародно-правову оцінку таких позицій Міжнародним судом ООН. Автор підсумовує, що спір між Україною та Румунією є територіальним спором щодо розмежування шельфу Чорного моря. У випадку, якщо Міжнародний суд ООН визнав би о. Зміїний саме островом (як він позначений на українських картах), Україна мала б монополію на розробку нафти та газу на шельфі. Якби ця ділянка землі була би визнана скелею, як запевняла Румунія, то доступ до них був би наданий саме цій державі. Обидві сторони сподівалися на різний результат вирішення спору, але рішення Суду виявилося подвійним і встановлена лінія розмежування стала компромісом, що є обов’язковим для обох сторін. Припускається, що головною причиною такого рішення Міжнародного суду ООН стала відмова України від співробітництва з американським інвестором (Ванко) у розробці шельфу. In this article, I had studied the materials about the delineation at sea, carried out, with the consent of the respective states, by the UN International Court of Justice. Such a choice is conditioned by a specific goal-to show how the International Court interpreted contractual sources of international maritime law, how it identified the applicable customary legal norms and principles, how it applied international law on the delineation at sea, to what extent the relevant factors were taken into account in specific situations of maritime delimitation, as he set forth the appropriate international legal argument. In addition, the study of the Court’s materials provides opportunities to identify the legal positions of the disputing States on the problems of delineation at sea and the international legal assessment of such positions by the Court.
  • Документ
    Sustainability challenges for the modern shipping: legal analysis
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2019) Kolomiiets, Yuliia
    It is well-known that 90% of international trade is carried by the sea, being the most important means of communication for economic and trade development. Because of nowadays technological development, shifting human needs and values, the shipping has been influenced by it also and shall reply on new challenges that appear behind. To maintain the balance between international trade and ecocaring, responding to modern issues, it is worth discovering shipping within the sustainability concept, which includes three pillars like environment, society, and economy and grounding on a legal basis. The roots of it refer to 1980s and United Nations, defining sustainable development as meeting the needs of the present without compromising the ability of future generations to meet their own needs. Then in 2016, it was embarked structured plan to change the world: Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. In my opinion, shipping must not be an exception also. Social pillar connected with human rights protection, involving different subjects as seafarers, as people in general effect by shipping activity. By the same token, there could be stressed out subject, which secures this 22 pillar like International organizations (as inter-governmental as non-governmental), states, ship-owners, etc. Third economic pillar concerns preventing to use financial tricks, getting around frauds like money laundering, Tax Evasion and Tax Avoidance for easy earning. One of the sources is in a free port zone. Besides, digitalization can help to improve maritime activity accounting sustainability. New cloud-based technologies such as big data platforms and digital twin technologies help to manage information, make decisions more quickly or reduce paper bureaucracy. Moreover, in 2019 United Nations Conference on Trade and Development proposed three stages for its accomplishment like optimization, extension, and transformation. Загальновідомо, що 90% міжнародної торгівлі здійснюється морем, яке є найважливішим засобом комунікації для розвитку економіки та торгівлі. Через сучасний технологічний розвиток, зміщення потреб і цінностей людини, судноплавство також зазнало значних впливів і намагається відповідати на нові виклики. З метою підтримання рівноваги між міжнародною торгівлею та еко-LEX PORTUS № 5 (19)’2019 логічним захистом, відповідаючи на сучасні проблеми, необхідно розкрити напрями реформування судноплавства у рамках концепції сталого розвитку. Ця концепція поєднує такі три стовпи, що мають правову основу: навколишнє середовище, суспільство та економіка. Коріння такого реформування йде у 1980-і роки та роботу Організації Об’єднаних Націй, яка визначає сталий розвиток як задоволення потреб сьогодення без шкоди для можливостей майбутніх поколінь задовольняти власні потреби. У 2016 році було розроблено структурований план зміни світу “Трансформація нашого світу: порядок денний до 2030 року для сталого розвитку”. На думку автора, судноплавство не повинно бути винятком. Соціальний стовп пов’язаний із захистом прав людини, включаючи різних суб’єктів, зокрема мореплавців. Це обумовлюється впливом людини на морську діяльність. Тим самим можна окреслити суб’єктів, що забезпечують функціонування цього стовпа: міжнародні організації (як міжурядові, так і неурядові), держави, судновласники тощо. Третій, економічний, стовп стосується запобігання використанню фінансових хитрощів, подолання шахрайства і таких його різновидів як відмивання грошей та ухилення від сплати податків. Одне з його джерел перебуває у сфері функціонування вільних портів. Крім того, цифрові технології можуть допомогти покращити стабільність обліку морської діяльності. Нові хмарні технології, зокрема великі платформи даних та цифрові технології-побратими, допомагають керувати інформацією, швидше приймати рішення та зменшити паперову бюрократію. Крім того, у 2019 році Конференція ООН з питань торгівлі та розвитку запропонувала три етапи її здійснення: оптимізація, розширення та трансформація.
  • Документ
    Legal consequences of ocean change in the south pacific – outline of the problem
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2019) Siekiera, Joanna
    Глобальні сценарії зміни клімату розглядаються переважно як проблеми майбутнього, але це не стосується тихоокеанських острівних країн та територій. Природничими науками уже набуто значних знань про океанографічні, геологічні та атмосферні процеси, пов’язані з глобальним потеплінням та змінами океану. Тим не менш, на теперішній час все ще необхідно зібрати, проаналізувати та здійснити дослідження у сфері соціальних наук, а також з правової точки зору, з метою визначення наслідків змін клімату, що загрожують життєздатності суверенних держав. Невеликі острівні держави, що розвиваються, сприяли глобальному потеплінню, але вони й найбільше страждають від його наслідків. Правові наслідки втрати більшої частини чи взагалі всієї їх території приведуть ці країни до загрози втрати суверенного статусу на міжнародній арені. Тихий океан, будучи найбільшим водним басейном на Землі, залишається ізольованим регіоном з точки зору геополітики та досліджень. Тому ця стаття є спробою зібрати моделі та сценарії майбутнього тихоокеанських держав щодо їх повноцінного існування як рівноправних юридичних осіб, а також представити деякі пропозиції до сучасного міжнародного права у цьому питанні. По-друге, його мета полягає також у приверненні уваги європейських читачів до окремих питань географічно віддаленого півдня Тихого океану, які можуть врешті решт торкнутися усіх нас. Автором було окреслено різноманітні багатопрофільні та багатошарові наслідки зміни океану, що стосуються Південно-Тихоокеанських острівних держав. Юридичні проблеми у дослідженій сфері автор розподіляє на три основні групи: ті, що стосуються теоретичного підходу до суверенітету прибережних держав; міжнародно-правові та економічні наслідки зменшення чи остаточного позбавлення виключних економічних зон, і, нарешті, правовий статус людей, змушених залишити місця проживання через підвищення рівня моря.