Lex Portus : юридичний науковий журнал. - 2019. - №6
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Реформування публічного управління в Україні у контексті євроінтеграції(Одеса : Гельветика, 2019) Нестеренко, К. О.; Богатирьова, М. О.; Nesterenko, Kateryna; Bohatyrova, MarynaУ статті розкрито зміст поняття публічного управління, показано та визначено проблеми його становлення в Україні. Визначаються основні чинники, що вплинули на появу нової форми управління у державному секторі – публічного управління. На основі дослідження особливостей моделей управління у державному секторі обґрунтовується необхідність впровадження напрямку європеїзації та обґрунтовано напрямки адаптації європейської практики для виявлення можливостей оновлення публічного управління в Україні на науково обґрунтованих та практичних засадах.Документ Оновлена морська доктрина України: відповідь на загрози сучасній українській державності(Одеса : Гельветика, 2019) Кузнєцов, С. С.; Kuznietsov, SerhiiДана стаття є початком комплексного дослідження Морської доктрини України на період до 2035 року. Цим документом закладено базис майбутніх змін морського законодавства сучасної України. У межах цього дослідження було окреслено окремі аспекти нової редакції Морської доктрини України на період до 2035 року. Автор підтримує ініціативи про те, що діюча Морська доктрина має бути доповненою дієвим планом заходів з реалізації її норм. Він має бути організаційно та фінансово підтриманий державою і мати на меті не лише отримання прибутків у короткостроковій перспективі, а комплекс дій, що нарешті повернуть Україні звання потужної морської держави.Документ Selectivity and minimization: customs control principles(Одеса : Гельветика, 2019) Harmash, Alina; Гармаш, А. И.У статті досліджуються принципи здійснення митного контролю, особлива увага приділяється розгляду принципів мінімізації та вибірковості. Митний контроль представляє собою одну із основних операцій, від якісного проведення якої залежить дотримання законодавства України з питань митної справи, що забезпечує захист інтересів держави, а також правильність нарахування і справляння митних платежів, та отже, поповнення бюджетів держави. У статті ставиться наголос на тому, що вибірковість та мінімізація являються основоположними принципами митного контролю. Це, так би мовити, дві сторони одного аркушу. Обрання результативних та ефективних митних формальностей, дія яких буде спрямована на об’єкт митного контролю (митне оформлення товарів із ознаками ризикованості), а також обмеження тільки такими формами митного контролю, які є мінімально достатні та необхідні для забезпечення дотримання законодавства України з питань митної справи. Дотримання цих принципів митного контролю є запорукою застосування ризик орієнтованого підходу в митній справі України, оскільки ці принципи пов’язані з таким методом митного контролю як управління ризиками в митній справі України. Особливу увагу у статті присвячено системі управління ризиками, як основному базисному методу принципів митного контролю. Цей метод дозволяє оптимально використовувати ресурси митниць Державної митної служби України, не зменшуючи при цьому ефективність митного контролю, та звільняючи сумлінних декларантів від зайвого “суб’єктивізму та людського фактору” щодо прийнятті управлінських рішень при митному контролі та митному оформленні.Документ Участь митних органів у заходах офіційного контролю(Одеса : Гельветика, 2019) Коваль, Н. О.; Koval, NataliaУ даній статті на підставі аналізу чинного законодавства, наукових розробок, узагальнення правозастосовної практики, вітчизняного та зарубіжного досвіду виявлено стан і визначено закономірності та тенденції організаційно-правового забезпечення заходів офіційного контролю, правового статусу митних органів при проведені цього виду контролю. Виявлено проблемні аспекти та розроблено пропозиції щодо підвищення результативності та ефективності здійснення попереднього документального контролю. Зазначено, що розвиток системи митного оформлення та контролю в Україні здійснюється у напрямку прискорення проходження товарів і транспортних засобів через митний кордон. Підвищення пропускної спроможності пунктів пропуску дає можливість гуманізації та спрощення режиму контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів комерційного призначення. Відзначено, що хоча зміни у митному законодавстві України є значними, але реалізація цих змін є проблематичною. Лобіювання інтересів осіб, які зацікавлені у неефективності митного законодавства, гальмує подальше удосконалення правового забезпечення цієї сфери. На теперішній час рoль oргaнiв, зa дoпoмoгoю яких здiйcнюєтьcя кoнтрoль нa дeржaвнoму кoрдoнi, пiдвищуєтьcя. Вiд їх рoбoти зaлeжить нeдoпущeння пoтрaпляння нa митну тeритoрiю дeржaви зaбoрoнeних тoвaрiв і трaнcпoртних зacoбiв, здaтних зaвдaти шкoди людям i дoвкiллю.Документ Громадський контроль за діяльністю суб’єктів публічної адміністрації: наближення до міжнародних стандартів(Одеса : Гельветика, 2019) Неугодніков, А. О.; Neuhodnikov, Andrii O.В цій статті вперше досліджуються форми участі інститутів громадянського суспільства в публічному адмініструванні як системний інструмент демократизаційних процесів в Україні. Для послідовного висвітлення проблеми виділено змістовні блоки, які характеризують однорідну групу суспільних відносин, що стосується визначення участі громадянського суспільства в контролі за діяльністю суб’єктів публічного адміністрування. Визначено поняття громадського контролю за діяльністю публічної адміністрації як вид діяльності громадськості (окремих приватних осіб та (або) громадських об’єднань), яка має на меті перевірку або спостереження у сфері публічного адміністрування. Зазначено, що на шляху впровадження міжнародних та європейських стандартів урядування, Україною здійснюються поступальні кроки щодо реформування застарілої моделі державного управління та її гармонізація з найкращими світовими практиками. Запропоновано прийняття Закону України “Про участь громадськості в публічному адмініструванні”, яким чітко має бути встановлено форми участі інститутів громадянського суспільства та наслідки неврахування думки громадськості при прийнятті управлінських рішень, наслідки відсутності проведення експертизи діяльності органів державної влади та їх офіційного опублікування, наслідки відсутності проведення консультацій з громадськістю перед прийняттям нормативно-правових актів, які визначають права та обов’язки громадян тощо.