Актуальні проблеми філософії та соціології. - 2017. - Вип. 15

Постійний URI для цього зібрання

https://hdl.handle.net/11300/7346

Переглянути

Зараз відображається 1 - 20 з 45

Філософія і релігія у науковій спадщині Ореста Новицького
(2017) Чжань, Сінь; Чжань, Синь; Zhang, Xin
Досліджено теоретичні питання філософських поглядів О. Новицького як представника Київської філософської школи в контексті вимог сучасності і трансформаційних перетворень українського суспільства. Встановлено, що сучасна філософська думка в умовах розвитку і глобальних перетворень у суспільстві вимагає вивчення і актуалізації досвіду минулого. Аналіз філософської спадщини О. Новицького показав, що його роботи посідають особливе місце в духовному, культурно-національному відродженні української спадщини. Зазначено, що особливу увагу у своїх працях О. Новицький приділяв співвідношенню філософії і релігії. Встановлено, що О. Новицький намагався поєднати віру та розум, філософію та релігію.
Цілісність людини у трансдисциплінарному синтезі: спроба філософської кристалізації
(2017) Троїцька, Т. С.; Троицкая, Т. С.; Troitska, T. S.; Тараненко Г. Г.; Taranenko G. G.
Розглянуто питання гармонійності та цілісності людини, яка мислиться як головний предмет «ренесансу» проблеми цінностей. Зазначено, що важливою умовою конституювання цілісності людини є рівень «потужності» людського ставлення до природи, до соціуму, до себе, тобто те, що складає концепт «людиномірність», який інтегрує природо– і культуро-відповідність, морально-ціннісний вимір, телеологічність, людяність, діалогічність, індивідуальність, інноваційність, свободу, творчість тощо. Під новим кутом зору розглянуто співмірність буття людини, в якому значну роль відіграє розуміння індивідуальності, творчості й духовності, що у вимірах людиномірності має величезне значення в усі часи й особливо зараз, коли «ідеологічні конотації» уможливили ідентифікацію понять «індивідуальність» та «індивідуалізм», перебільшений у їхньому розумінні негативний (асоціальний) смисл.
Протестантська трудова етика та український контекст
(2017) Тетерятников, К. В.; Teteryatnikov, K. V.
Статтю присвячено темі протестантської трудової етики в українському соціально-політичному контексті. Протестантська трудова етика є феноменом, який вплинув на західноєвропейський капіталізм. Виходячи з уявлення про те, що протестантська трудова етика впливає на добробут суспільства, автор приділяє особливу увагу тому, чому це не відбувається в Україні, що необхідно зробити для того, щоб протестантська етика і в українських реаліях стала впливовою силою із перетворення суспільства. З цією метою докладно аналізується український соціально-політичний контекст, підкреслюється актуальність протестантської трудової етики, показано принцип протестантської етики за Максом Вебером і українські перспективи. Автор доводить, що протестантська етика не тільки актуальна для України, а і є тим реальним шляхом, яким може йти українське суспільство майбутнього, щоб досягти розвитку і прогресу.
Роль церкви у процесі націєтворення: український варіант
(2017) Спис, О. А.; Spys, O. A.
У статті досліджується роль церкви у процесі формування української нації. Показано, що будь-які історичні спроби створити на українських землях єдину християнську національну церкву закінчувалися поразкою. А релігія часто була в історії то інтегруючим, то дезіентегруючим чинником. Автор відзначає вагомий вплив не цілої інституції, а високі духовні, інтелектуальні й організуючі складові окремих церковних провідників у процесі консолідуючої ролі церкви в житті української нації. У статті доводиться, що українська нація не може бути об’єднаною церквою якогось одного напряму християнства, навіть домінуючою православною. У висновку пропонується модель «національної церкви» саме для української нації. Суть моделі полягає у тому, що «національною церквою» може бути будь-яка церква або іманентно необхідна кількість конфесій, які об’єктивно сприяють впровадженню такого духовного клімату, який відродить націю.
Територіальна громада: сутність та соціальне призначення
(2017) Сосуновський, В. С.; Сосуновский, В. С.; Sosunovsky, V. S.
Статтю присвячено проблемі розвитку територіальної громади на сучасному етапі. Автор аналізує підходи до розуміння сутності територіальної громади, її атрибутів, проблем функціонування, тенденцій розвитку. Пропонується вважати сутнісними характеристиками територіальної громади певну територію, мешканців, що перебувають на цій території, інтереси, традиції, культурні особливості життя, що їх об’єднують. Подано аналіз механізму добровільного об’єднання територіальних громад в Україні, відзначено його недоліки та шляхи вдосконалення. Зазначено, що процес об’єднання територіальних громад зіштовхується з інерцією мислення мешканців громад та їхніх керівників, з небажанням починати нові події в умовах соціальних змін. Проаналізовано соціальне призначення громади – створення умов для повноцінного життя мешканців, облаштування території громади об’єктами сучасної інфраструктури.
Провокація як інструмент «міфічного» насилля
(2017) Слюсар, В. М.; Слюсар, В. Н.; Slyusar, V. M.
У статті розкривається зміст провокації як соціального феномена, визначено складові ситуації провокації. Показано особливості тлумачення поняття «провокація» в юридичних, політологічних, історичних, психологічних науках, у лінгвістиці та теоріях комунікації, а також у філософії. Визначено, що функціонально провокація є інструментом переходу від «раціонального» до «міфічного» насилля, який спрямований на руйнування цінностей суспільства, ціннісну дезорієнтацію індивідів, залучення великих мас до заперечення конкретних соціальних норм і правил, позбавлення влади монополії на застосування сили та легітимізацію цього права у суб’єктів «міфічного» насилля.
Витоки українського гуманізму
(2017) Шевель, А. О.; Шевель, А. А.; Shevel, A. O.
У статті розкриваються витоки українського гуманізму, аналізується творча спадщина мислителів Київської Русі (Іларіона Київського, Климента Смолятича, Кирила Туровського), П. Юркевича, Л. Зизанія, М. Костомарова, М. Драгоманова, В. Винниченка, І. Франка, Лесі Українки, Г. Сковороди, Т. Шевченка та інших мислителів, яким був притаманний гуманістичний погляд на людину. Автор обґрунтовує та захищає гуманістичні цінності й ідеали добра, краси, істини, справедливості, рівноправних відносин між людьми, поваги до природи, любові до батьківщини, які були стрижневим напрямом української філософії протягом майже тисячолітнього її розвитку. Наголошується на значенні гуманізму для виходу з духовної кризи українського народу, гуманістичні цінності покликані заповнити той ціннісний вакуум, що утворився у суспільній свідомості в результаті глибоких і радикальних економічних, політичних і соціальних змін у нашій країні.
Ресурсный диапазон информационного взаимодействия: стратегические коммуникации общества сквозь призму дрейфа гуманизма
(2017) Шедяков, В. Е.; Шедяков, В. Є.; Shedyakov, V. E.
В глобальном масштабе ойкумена создала предпосылки для кардинальной гуманизации общественных отношений. Наращивание технотронной мощи превращает гуманизацию в коренной вопрос выживания. Тенденции формирования постинформационного и постглобального общества меняют требования к стратегическим коммуникациям и акцентируют значение упорядочения информационного взаимодействия и создания постсовременной информационной инфраструктуры.
Клаус Шваб «Четверта промислова революція»: світоглядні настанови
(2017) Шаравара, О. О.; Sharavara, O. O.
У статті аналізуються світоглядні настанови, формування яких зумовлено четвертою промисловою революцією. Підкреслюється, шо соціалізація сучасної людини та формування її світоглядного горизонту повинні охоплювати все зростаючу за обсягом технологічну складову, опанування якої є підґрунтям соціально-ефективної реалізації людиною своїх сутнісних сил. Четверта промислова революція вимагає від людини виняткової обізнаності у професійній, суспільній та побутовій сферах життєдіяльності. Зазначається, що четверта промислова революція ставить успіх стратегій розвитку людини та країни у безпрецедентну залежність від розуміння світового бізнес-технологічного ландшафту.
Виховання «людини культури» у просторі вищого навчального закладу
(2017) Романкова, Л. М.; Романкова, Л. Н.; Romankova, L. N.
У статті проаналізовано вимоги до виховання «людини культури» в майбутніх фахівців у просторі ВНЗ. Зазначено, що культурологічна сфера має два джерела впливу на формування особистості: наука живить процес навчання, а культура – процес виховання. Культурологічна сфера є найчутливішим компонентом світового громадянського суспільства, оскільки ґрунтується на духовному субстраті, відчути який може лише «людина культури». Духовна сфера світового громадянського суспільства формується під впливом ідеї космополітизму, що інтенсивно набуває функцій світогляду та ідеології, а також формується на основі взаємопроникнення науки, культури, освіти і релігії. На початок ХХІ століття у планетарному просторі відбулась тиха культурна революція і на перше місце вийшла геокультура. Розкрито сукупність властивостей, якими повинен володіти майбутній випускник ВНЗ для ефективної самореалізації у просторі світового суспільства знань.
Відкритість мусульманської теології Фетхуллаха Гюлена
(2017) Райцинець, А. В.; Raytsynets, A. V.
У статті досліджуються мусульманська теологія Ф. Гюлена як спроба поєднання ідеалів соціально-політичного консерватизму з ідеями релігійної відкритості, толерантності та діалогу. «Відкритий іслам» Ф. Гюлена ґрунтується на поміркованій інтерпретації коранічних і традиційних цінностей ісламської цивілізації. Доводиться, що важливим елементом цієї теології є вчення про абсолютну цінність життя. На основі Корану Ф. Гюлен обґрунтовує власне вчення про права людини, яке характеризується перевагою індивідуальних прав над правами народу, визнанням рівності та легітимізацією релігійної свободи. Ф. Гюлен заперечує теорію «зіткнення цивілізацій». На думку Ф. Гюлена, у світі точиться боротьба між релігією, наукою, просвітою, цивілізованістю з одного боку й атеїзмом, неуцтвом, егоїзмом та варварством з іншого боку. Релігійні конфлікти, тероризм і фундаменталізм є проявом поверхового знання віруючими власних традицій, інструментального підходу до наукових знань, засвоєння окремих досягнень цивілізації з ігноруванням цілісності загальнолюдської та місцевих культур.
«Тёмный город» Алекса Пройаса в свете философии Филипа Киндреда Дика
(2017) Райхерт, К. В.; Rayhert, K. W.
В ходе прочтения содержания кинофильма «Тёмный город» Алекса Пройаса в свете философии Филипа Киндреда Дика обнаруживается, что «Тёмный город» задаётся теми же самыми философскими вопросами, которые характерны для всего творчества Филипа К. Дика: 1) «Что делает человека человеком?» и 2) «Что такое реальность?» По сути, вся мотивация антагонистов кинофильма, так называемых «Странников», построена на поиске ответа на первый вопрос: «Что делает человека человеком?» Чтобы получить ответ на этот вопрос, Странники совершают всевозможные манипуляции с реальностью как человеческих существ (стирая и внедряя в них воспоминания, а значит, идентичности и личности), так и с окружающим их физическим миром (так называемым «Тёмным городом»), что ставит вопрос о подлинности реальности в целом. Хотя в результате своих манипуляций Странники и достигают своей цели, но они терпят поражение: один из подопытных, опираясь на инстинкт самосохранения, волю, стремление к свободе и знание о подлинной реальности (это можно назвать тем, что делает человека человеком), бросает вызов Странникам, что ведёт к гибели последних.
Феномен життя: некласичний спосіб розуміння і тлумачення
(2017) Павлишин, Л. Г.; Pavlyshyn, L. Н.
У статті досліджено проблему феномена життя крізь призму некласичного філософського способу мислення, проаналізовано позиції представників некласичного періоду філософії щодо цієї проблеми. Представлено ставлення людини до себе, інших людей, світу у цілому, накреслено перспективи подолання дисгармонійного життя, абсурдності світу. Досліджено обставини індивідуального та суспільного способів існування людини, закономірності її розвитку, самореалізації та адаптації до нових суспільних зв’язків. Здійснено підхід до аналізу феномена життя, людини зі складним внутрішнім світом, яка прагне зрозуміти сенс життя, розмірковує над проблемами життя і смерті, добра і зла, справедливості і несправедливості. У статті зроблено акцент на тому, що життя – це діяльність, творчість, самовиявлення людини, форми її об’єктивізації у культурі, які були покликані допомогти людині реалізувати і пізнати саму себе.
Філософська рефлексія розвитку ринкового господарства в Україні у ХІХ – ХХ століттях у поглядах М. Бунге
(2017) Олексенко, Р. І.; Олексенко, Р. И.; Oleksenko, R. I.
У статті висв ітлюються погляди М. Бунге на суть, тенденції та перспективи розвитку ринкового господарства за рахунок дослідження вартості грошей. Висвітлюються категорії «гроші» та «кредит». Зроблено акцент на новітніх підходах до вивчення та обґрунтування загальної теорії грошей, зв’язку теорії із практикою щодо дослідження кредитно-грошової політики держави, вплив на неї приватних установ задля розвитку ринкових відносин. Зазначимо, що М. Бунге був критиком соціалістичних та комуністичних учень, на його думку, слід обмежувати вплив держави на розвиток і становлення ринкового господарства. Акцентовано увагу на тому, що вчений був прихильником приватної форми власності та вільного підприємництва. У своїх поглядах він був послідовником А. Сміта, а згодом німецької школи економіки, за що і був розкритикований правими силами. На нашу думку, М. Бунге був видатним політичним діячем, оплотом у розвитку політики, фінансів, права, сільського господарства. Після смерті він залишив заповіт – «Загробные заметки», рекомендовані імператору. Пізніше деякі з них будуть використані у період реформ П. Столипіним.
Новітні тенденції релігійного життя
(2017) Никитченко, О. Е.; Никитченко, Е. Э.; Nykytchenko, O. E.
У статті розглядаються соціально-філософські, релігієзнавчі та антропологічні аспекти сучасного релігійного життя. Пропонується визначення понять «конвергентний процес» і «дивергентний процес» у релігійному житті, а також перелік таких процесів. На сьогодні термін «конвергенція» вживається у всіх його лексичних значеннях і може бути застосований для опису і класифікації усіх сформованих процесів або як нове явище у сучасному релігійному житті. У статті обґрунтовується необхідність дослідження дивергентних процесів у сучасному релігійному житті як окремих тенденцій розвитку, що виникли як самостійний «виклик» конвергентним трендам у цій сфері життєдіяльності суспільства у другій половині ХХ століття. Досліджується актуалізація цих процесів в умовах сучасності. Також розглянуто припущення про майбутнє релігії.
Бинарные аттракторы личности с бифуркационным сознанием
(2017) Нерубасская, А. А.; Нерубасська, А. О.; Nerubasskaya, A. A.
В статье показаны сложности информационной восприимчивости современной личности. Перегруз информации приводит к формированию различных фильтров восприятия. Фильтры восприятия можно представить как механизм нагруженности фактов. Сознание современной личности должно быстро адаптироваться к современным условиям информационных и технических изменений. Проблема адаптации сегодня связана и с формированием нового типа сознания личности – бифуркационного. Представлена системно-синергетическая характеристика личности. По системной классификации существует три типа личности: 1) концептуалисты, конструкторы системы; 2) люди, которые реализовывают системы; 3) субстратники (массовая рабочая сила). Бифуркационным сознанием может обладать любой из трех системных типов. Показано, что личность с бифуркационным сознанием – это положительно развивающаяся личность. Однако такая личность может выбирать отрицательные аттракторы свого развития.
Теоретико-методологічні особливості сучасного дискурсу мережевого суспільства: плюралізм і міждисциплінарність
(2017) Найдьонов, О. Г.; Найденов, А. Г.; Naydonov, O. Н.
Плюралізм і міждисплінарність є основними теоретико-методологічними особливостями сучасного дискурсу мережевого суспільства. Наукова інтерпретація процесів і явищ сучасного суспільства немислима без зусиль учених з різних галузей наукового і навіть ірраціонального знання. Комплексність і складність мережевого суспільства зумовлює його філософський, соціологічний, психологічний, економічний та інший аналізи для прояснення суті і сенсу соціальних реалій та перспектив. Мережева побудова суспільства формує нове середовище життєтворчості, змінює зміст простору і часу, спрямовує потоки капіталу, інформації, технологій, організаційної взаємодії, символів. Дослідження цього розмаїття є найбільш оптимальним з різних методологічних ракурсів.
Страх і релігія у філософсько-антропологічному дискурсі
(2017) Мовчан, М. М.; Мовчан, М. Н.; Movchan, M. М.
У статті зроблено філософсько-антропологічний аналіз відношення страху і релігії як важливої проблеми життя людини. Показано соціальні, онтологічні, гносеологічні та психологічні передумови виникнення релігії. Акцент зроблено на психологічних чинниках релігійних вірувань, які автор вважає одними з найголовніших. Серед них яскраво виокремлюється страх (насамперед страх смерті), який відіграв надзвичайну роль у становленні і розвитку релігійного світогляду людей. Розглянуто місце і значення страху у філософських і релігійних міркуваннях відомих особистостей в античні часи, що знайшло своє відображення і в роздумах мислителів прийдешніх століть. Простежено роль досліджуваного феномена у світових релігіях – буддизмі, християнстві та ісламі. Вказано на специфічні методи боротьби зі страхом, які пропонують ці віровчення. Для адептів цих релігій вони (методи) дають позитивний ефект. Виокремлено також своєрідне ставлення східних релігій (зокрема, буддизму) до смерті, яке допомагає долати людям трагізм майбутнього небуття.
Михайло Драгоманов: позитивістська деконструкція ідейної спадщини Тараса Шевченка
(2017) Матюшко, Б. К.; Matiushko, B. K.
У статті розглядається спроба деконструкції провідних оцінок óбразу видатного українського поета, художника й мислителя Тараса Григоровича Шевченка (народний письменник, релігійна людина, політичний ідеолог і діяч, особливо соціаліст), здійснена іншим знаним представником української духовної культури – Михайлом Петровичем Драгомановим (1841–1895). Згідно з ідеєю науковості як відповідності знань дійсності, вченням про прогрес та ідеалом вільної людини у вільній громаді, у результаті аналізу цих оцінок він доходить висновку про їх неадекватність. Т. Шевченко не може вважатися народним письменником, оскільки його твори не є загальнодоступними, його розуміння християнства більше схиляється до суспільного ідеалу, ніж до власне релігії. Політичний ідеал Т. Шевченка жодним чином не відповідає основним положенням соціалізму. Загалом М. Драгоманов виходить за межі позитивізму, оскільки керується більш загальним ідеалом науки й людини.
Взаємозв’язок трансформацій соціальності й цінностей
(2017) Лукашенко, М. В.; Lukashenko, M. V.
Тема цінностей і їх трансформацій неодноразово була об’єктом філософських рефлексій і наукових обговорень, але філософські рецепції аксіологічних проблем із дня в день підтверджують свою актуальність в умовах сучасної кризи соціальності. У статті міститься динамічний контекстуальний розгляд зумовлених зв’язків цінностей і соціальності, які належать різним, але співзалежним світам – психічному і світу смислів. Поетапно простежено зміни «почуття священного», цінностей і смислів у процесі становлення проекту модерну від підготовчого етапу новочасних змін до сьогодення. Цінності забезпечують культурну основу для легітимізації політико-економічного порядку, визначають напрям соціальних перетворень, нові форми соціальності, її властивості й самі, у свою чергу, формуються під впливом останніх. Цінності виживання поступово змінюються цінностями самореалізації. Для сучасного етапу характерна кризовість як у сфері соціальності, так і екологічна, економічна тощо, формується новий клас.

Переглянути

Нові надходження