Lex Portus : юридичний науковий журнал. - 2020. - №3
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Management in Customs Inspection of Goods(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Fedotov, O.; Zotenko, O. O.; Федотов, Алексей; Зотенко, ОксанаThe article reveals the main applied aspects of the procedure of inspection of goods and commercial vehicles at the present stage of development of the customs sphere and the legislation of Ukraine on customs matters. In the context of legislative innovations and changes in customs practice, the authors highlight the basic aspects of the implementation of such principles of customs control as selectivity and minimization of customs control when checking the customs declaration for risk in the Automated Risk Management System. In addition, the authors highlighted the features of the choice of forms of customs control by the Automated Risk Management System. It is determined that the automatic system, which is a risk management system, does not perform the format-logical control (does not check the authenticity of consignment, shipping and commercial documents (their structural construction), does not check the authenticity of prints on the forms of these documents, etc.). In this case, the application or non-application of forms of customs control in case of failure of the risk management system (green) will be based on professional qualities and special principle stand of the customs official of the State Customs Service of Ukraine, which is authorized to conduct customs control and customs clearance of goods and vehicles of the commercial purpose under such customs declaration. Through the prism of the study of the provisions of the order of the Ministry of Finance of Ukraine dated May 29, 2012 № 623 “On approval of the Procedure for inspection and re-inspection of goods, commercial vehicles” it is concluded that some of its provisions regulate time standards (of the head of customs clearance and the declarant, the carrier) of the notification of the inspection of goods, commercial vehicles (“notorious” 10 minutes). It is proposed to change the time of notification (head of the customs clearance department and the declarant, the carrier) about the inspection of goods, commercial vehicles up to 30 minutes. It is noted that 10 minutes is not enough to analyze the forms of customs control generated by the risk management system, and sometimes even to study and understand the customs official of the State Customs Service of Ukraine, which is authorized to carry out customs control and customs clearance of goods, commercial vehicles for commercial purposes under the customs declaration. У статті розкрито основні прикладні аспекти процедури огляду товарів та транспортних засобів комерційного призначення на сучасному етапі розвитку сфери митної справи та законодавства України з питань митної справи. Авторами у контексті законодавчих новацій та змін практики здійснення державної митної справи висвітлено базові аспекти реалізації таких принципів митного контролю як вибірковість та мінімізація митного контролю при перевірці митної декларації на предмет ризикованості в Автоматизованій системі управління ризиками. Крім того, авторами виокремлено особливості обрання форм митного контролю втоматизованою системою управління ризиками. Встановлено, що автоматична система, якою є система управління ризиками, не здійснює формато-логічний контроль (не перевіряє автентичності товаротранспортних, товаросупровідних та комерційних документів (їх структурну побудову), не перевіряє достовірності відбитків печаток на бланках цих документів тощо). При цьому, застосування або незастосування форм митного контролю у випадку неспрацювання системи управління ризиками (зелений колір) буде здійснюватися, виходячи із професійних якостей та особливої принциповості посадової особи митниці Державної митної служби України, яку уповноважено на здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за такою митною декларацією. Через призму дослідження положень наказу Міністерства фінансів України від 29 травня 2012 р. № 623 “Про затвердження Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення” зроблено висновок про те, що окремі його положення регламентують часові нормативи повідомлення (керівника підрозділу митного оформлення та декларанта, перевізника) про проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення (“горезвісні” 10 хвилин). Пропонується змінити час повідомлення (керівника підрозділу митного оформлення та декларанта, перевізника) про проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення до 30 хвилин. Зазначається, що 10 хвилин вкрай недостатньо для аналізу згенерованих системою управління ризиками форм митного контролю, а іноді навіть для їх вивчення та усвідомлення посадовою особою митниці Державної митної служби України, яка є уповноваженою на здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за митною декларацією.Документ Gender Equality in Maritime Industries: Transnational Law Perspectives(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Kormych, Liudmyla; Кормич, Л.І.The article examines the international legal frameworks for ensuring the gender equality in maritime industries. This issue has been on in the agenda of international maritime community since 1988. Two major groups of respective sources are represented by international instruments on women’s rights and specific international instruments on the realization of sustainable development goals within maritime. However, specific obligatory agreements on work in maritime industries do not provide sufficien t regulatio n environmen t for achieving the aim of integration of women, as evidenced by their low percentage in the industry according to statistics. The issue can be effectively solving through sharing policies and practices that are based on affirmative actions and are aimed on granting access to maritime training, recognizing needs of women working in maritime and protecting their rights. It is argued that the latter leads to enhancing the role of the soft law and the supranational, private and hybrid rulemaking in the field. This conclusion is illustrated by the analyses of the acts of International Maritime Organization and International Labour Organization and their cooperation with NGOs and private actors. The complexity of legal regulation, which focused on ensuring gender equality for offshore maritime workers, is caused by existing of the series of overlapping legal regimes, which is common for regulation of shipping. Acknowledging the peculiarities of legal regulation, the system of rule-making subjects and the focus on empowering women within the policies of such subjects, leads to conclusion of the essential potential of the transnational approach to the issue. У статті розглядається міжнародно-правове забезпечення ґендерної рівності у морській галузі. Це питання перебуває на порядку денному міжнародної морської спільноти з 1988 року. Дві основні групи відповідних джерел представлені міжнародними інструментами щодо прав жінок та специфічними міжнародними інструментами щодо реалізації цілей сталого розвитку у морській галузі. Однак конкретні обов’язкові угоди про працю у морській галузі не забезпечують достатнього регуляторного середовища для досягнення мети інтеграції жінок. Про це, згідно зі статистичними даними, свідчить низький відсоток їх працевлаштування у галузі. Це питання може бути ефективно вирішене шляхом поширення політик та практик, які базуються на позитивних діях та спрямовані на надання доступу до морської підготовки, визнання потреб жінок, які працюють у морській галузі, та захисту їх прав. Стверджується, що останнє приводить до посилення ролі м’якого права, а також наднаціональної, приватної та гібридної нормотворчості у цій сфері. Цей висновок ілюструється аналізом актів Міжнародної морської організації та Міжнародної організації праці та їх співпрацею з неурядовими громадськими організаціями та приватними суб’єктами. Складність правового регулювання, яке зосереджувалось на забезпеченні гендерної рівності для морських працівників, обумовлена існуванням різноманітних і таких, що перетинаються, правових режимів, що є властивим правовому забезпеченню мореплавства. Визнання особливостей правового регулювання, системи нормотворчих суб’єктів та орієнтація на розширення прав і можливостей жінок в рамках політики таких суб’єктів, приводить до висновку щодо суттєвого потенціалу транснаціонального підходу до цього питання.Документ Offshore Renewable Energy Development: U.S. Experience and Takeaways for Ukraine(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Ishchenko, V.; Іщенко, В.; Ищенко, В.This article is an analysis of the development of global offshore renewable energy in general with a focus in offshore wind, as the most rapidly maturing source in a body of water. Considering the rapid growth of clean power technologies and keeping in mind the target set out by the United Nations’ Intergovernmental Panel on Climate Change to limit global temperature increases to 1.5°C versus higher levels, the world can witness 100% transition to renewable energy by 2050. The overview of a recent study published by Stanford University in which authors designed a framework to replace 99.7% of fossil fuel energy in 143 countries with wind, water and solar provides a vision of future energy infrastructure and climate change policymaking as it is seen by scientists. Offshore wind is assumed viable in Ukraine; however, at the date of writing this article no offshore wind farms exist in this country. Are there offshore renewable prospects for Ukraine? Why offshore wind would be beneficial? Can this industry evolve successfully without government support? And if it cannot, what legislative activities can drive offshore renewable power in Ukraine? The article aimed to answer these questions based on the experience in the United States where offshore wind is poised to play a significant role in future energy infrastructure. Ця стаття являє собою комплексний аналіз розвитку глобальної офшорної відновлюваної енергетики з акцентом на морські вітри, як найшвидше поновлюване джерело енергії, що формується над морськими і океанськими просторами. Беручи до уваги швидке зростання технологій чистої енергетики і беручи до уваги мету, встановлену Міжурядовою групою експертів ООН зі зміни клімату щодо обмеження глобального підвищення температури на 1,5°C у порівнянні з більш високими рівнями, до 2050 року світ може стати свідком 100% переходу на поновлювані джерела енергії. Огляд нещодавнього дослідження, опублікованого Стенфордським університетом, в якому автори розробили підстави для заміни 99,7% енергії, видобутої з корисних копалин, у 143 країнах вітром, водою і сонячною енергією, дає уявлення про розроблену вченими майбутню енергетичну інфраструктуру і розробку політики у сфері зміни клімату. Морські вітри є досить характерним явищем для України, однак на момент написання цієї статті у цій країні немає жодної морської вітряної електростанції. Чи є в Україні перспективи використання відновлюваних джерел енергії? Чому морський вітер буде вигідний? Чи може ця галузь успішно розвиватися без державної підтримки? І якщо це неможливо, то як законотворча діяльність може стимулювати використання відновлюваних джерел енергії в Україні? Мета статті полягає у пошуку відповідей на ці питання, базуючись на досвіді Сполучених Штатів, де морський вітер починає відігравати значну роль у майбутній енергетичній інфраструктурі.Документ History of the Principle of Transparency in International Trade Law(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Darahan, Vladyslav; Дараган, В.The present article focuses on the evolution of the principle of transparency and its role in international trade law. The basis of the study is the international legal framework for the transparency requirements, most notably GATT 1947 and GATT 1994. The article traces the roots of transparency in international law and analyses its consecutive development throughout the 20th century and early 21st century. Author applied a number of general scientific and specifi c legal methods during the study. They allowed to carry out a comprehensive research 64 and analysis the major international treaties in the area of international trade and their evolving provisions on transparency. Author concludes that transparency has become one of the fundamental provisions in the current WTO system. This is indeed confirmed by the WTO Dispute Settlement Mechanism, which now treats the transparency-related claims as substantive claims. Author shows that it was not the case under the GATT 1947 system, which was inefficient to tackle non-transparent measures that started to occur in early 1970s. As a result, such measures severely impacted bilateral trade between many contracting parties to GATT 1947, mostly between Japan and the United States. Author also shows that the United States were the original architect of the transparency provision in GATT 1947, which was largely based on the American administrative law and was called to create a level playing field for American companies in foreign markets, as the United States provided a high level of transparency domestically. Later on, it was also the United States who advocated for the expansion of the transparency requirements in GATT 1994, and eventually ended up being targeted by numerous transparency-related claims in the framework of the Dispute Settlement Mechanism. Стаття присвячена історичній еволюції принципу прозорості та його ролі у міжнародному торговельному праві. Основою дослідження є міжнародноправова база вимог щодо прозорості, зокрема GATT 1947 та GATT 1994. У статті простежено коріння прозорості у міжнародному праві та проаналізовано її послідовний розвиток упродовж ХХ століття та на початку ХХІ століття. Автор застосував під час дослідження низку загальнонаукових та спеціальних юридичних методів. Вони дозволили провести комплексне дослідження та проаналізувати основні міжнародні договори у сфері міжнародної торгівлі та еволюцію положень щодо прозорості. Автор робить висновок, що прозорість стала одним із основних положень у сучасній системі СОТ. Це підтверджується Механізмом врегулювання спорів СОТ, який зараз розглядає вимоги щодо прозорості як суттєві претензії. Автор відзначає, що це було не так у системі GATT 1947, яка була неефективною для подолання непрозорих заходів, що почали здійснюватися на початку 1970-х. Як результат, такі заходи вагомо вплинули на двосторонній товарообіг між багатьма договірними сторонами GATT 1947, в основному між Японією та США. Автор також зазначає, що Сполучені Штати були оригінальним архітектором положення про прозорість у GATT 1947, яке значною мірою ґрунтувалося на американському адміністративному законодавстві та було покликане створити рівні умови для американських компаній на зовнішніх ринках, оскільки США надавали високий рівень прозорості на внутрішньому рівні. Згодом США також виступали за розширення вимог щодо прозорості у GATT 1994 р., і, врешті-решт, опинилися мішенню для численних вимог, пов’язаних з прозорістю, у рамках Механізму врегулювання спорів.Документ The Regime of Seaports in Ukraine: A Complicated Way to Updating Legal Regulation(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Andrushchenko, Sergiy; Андрущенко, С.The article outlines the advantages and disadvantages of the current legislation of Ukraine in the field of establishing the legal regime of seaports. The documents of long-term strategic planning in the maritime sphere, international agreements and sectoral (port) legislation are analyzed. It is determined that neither the program documents of the maritime sphere of Ukraine, nor other national legislation of the port sphere contain generalized norms on the regimes of seaports, but outline their components. The first indicates the need and ways to improve them, and the second – these components are regulated in detail and clearly specified, comprehensively characterize the established regimes of seaports, but only from the standpoint of domestic law, not taking into account international (bilateral) agreements on merchant shipping. At the same time, these agreements determine one of the largest elements of the integrated regime of seaports – the regime of ships under foreign flags and the regime of their crews. The author proposes to amend the current legislation of Ukraine in the field of port activities and indicate in it the determinism of the regimes of seaports of Ukraine not only of domestic legislation but also of the rules of bilateral agreements on merchant shipping. It is also noted that such norms can be enshrined in the future law of Ukraine on inland waters, the territorial sea and the continental shelf. У статті окреслено переваги та недоліки діючого законодавства України у сфері встановлення правового режиму морських портів. Проаналізовано документи довгострокового стратегічного планування у морській сфері, міжнародні угоди та галузеве (портове) законодавство. Визначено, що ані програмні документи морської сфери України, ані інше національне законодавство портової сфери не містять узагальнених норм про режими морських портів, але окреслюють їх складники. У перших – зазначається про необхідність та шляхи їх поліпшення, а у другому – ці складники детально регламентовані та чітко конкретизовані, комплексно характеризують встановлені режими морських портів, проте лише з позицій внутрішнього законодавства, не враховуючи норм міжнародних (двосторонніх) угод про торговельне мореплавство. При цьому, саме цими угодами визначається один з найбільших елементів комплексного режиму морських портів – режим суден під іноземними прапорами та режим їх екіпажів. Автор пропонує внесення змін до діючого законодавства України у сфері портової діяльності та зазначення у ньому про детермінованість режимів морсь- ких портів України не лише внутрішнім законодавством, але й нормами двосторонніх угод про торговельне мореплавство. Також відзначається, що такі норми можуть отримати своє закріплення у майбутньому законі України про внутрішні морські води, територіальне море та континентальний шельф.