Актуальні проблеми філософії та соціології. - 2016. - Вип. 14
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Ноосферогенезис буття й онтологічна структура ноосферної реальності як культуросфери і креатосфери ноосферного світорозуміння(2016) Капіца, В. Ф.; Капица, В. Ф.; Kapitsa, V. F.У статті на основі інноваційних розробкок креативно-синергетичних засад системно подано ноосферогенезис буття в його онтологічно-ноосферній структурі «багатоприродності» й космосферній вимірності. Представлено первинний ноосферогенезис на природному креативно-синергетичному підґрунті та репрезентовано культуросферу нообуття як наукової реальності з розвитку ноосферного світорозуміння, котре безпосередньо творить креатосферу «розумної природи» і є ноосферним каналом зв’язку з космоноосферою.Документ Мобінг як різновид психологічного насильства в трудовому колективі(2016) Качмар, О. В.; Качмар, А. В.; Kachmar, O. V.У статті розглянуто різні види мобінгу, розкрито причини, механізми виникнення, здійснено короткий науковий екскурс до першоджерел проблеми, виокремлено наслідки, накреслено шляхи запобігання мобінгу й методи боротьби із цим деструктивним явищем. Як засвідчує аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду, проблема мобінгу є надзвичайно складною для подолання, оскільки набуває розголосу тільки в крайніх виявах, а в інших випадках є досить прихованою, такою, що, як правило, не виноситься за межі соціальної групи чи колективу. Зроблено висновок, що в процесі подолання мобінгу потрібно здійснити аналіз та оцінити проблемну ситуацію, виявити жертв та ініціаторів мобінгу, обрати засоби подолання мобінгу, скласти план необхідних заходів і, нарешті, здійснити його реалізацію. Бажано також наприкінці критично оцінити свої дії та вчинки за підсумками подолання мобінгу.Документ Факт і норма у сфері соціального(2016) Кабальський, Р. О.; Кабальский, Р. А.; Kabalskyi, R. A.Стаття присвячена дослідженню нормативності як особливого феномена соціальної реальності. Автором доводиться, що питання про основоположні закономірності протікання процесів у природі та суспільстві існувало завжди, особливо коли соціальна реальність, нормативні засади й закони її функціонування отримали статус окремої проблеми. У зв’язку з цим запропоновано доцільність продовження дослідження проблеми нормативності в її соціокультурному вимірі. Автором з’ясовується співвідношення фактичного та нормативного як особливих феноменів суспільного простору. Доводиться взаємний вплив нормативних фактів із категорією норми й цінності. Запропоновано визначення нормативного факту та бачення його переходу в нормативну площину. Досліджено й запропоновано визначення правової нормативності.Документ Богословські аспекти Таїнства Вознесіння в перших проповідях свята (IV–V століття)(2016) Дерев’янчук, Ю. І.; Деревянчук, Ю. И.; Derevianchuk, Y. I.Стаття розглядає питання богословської візії Таїнства Христового Вознесіння в ранніх проповідях Отців Церкви. Метою дослідження є виділення основних рис христологічної парадигми в контексті богословської думки ранньої Церкви та їх ставлення до формування традиції святкування цієї події, безпосередній вплив на відокремлення Вознесіння з оригінального Пасхального циклу. Автор ураховує ідеї тих відомих Отців Церкви, котрі були сучасниками розвитку христологічного догмату та чиї праці внесли великий вклад у розуміння сутності цієї події. До них належать Кирило Єрусалимський, котрий був першим, хто описав богословський характер Вознесіння в літургійних аспектах; Григорій Ніський, із чиєї проповіді, на думку багатьох дослідників, почалось святкування Вознесіння в літургійному році; Йоан Золотоустий, котрий підкреслював єдність природи Бога й людини в Таїнстві Вознесіння; Лев Великий Папа, котрий поєднав «Не-присутність» у події Вознесіння з Присутністю в Таїнствах Церкви. Новизна дослідження полягає в тому, щоб підкреслити важливість Вознесіння в христологічному, а також у сотеріологічному й антропологічному сенсі. Автор доходить висновку, що Таїнство Вознесіння таким, яким воно міститься в ранніх проповідях, розкриває сутність і основи християнської віри, є єдиним за своїм змістом.Документ Слово як наративний елемент і риторична фігура(2016) Дем’янюк, М. Б.; Демянюк, М. Б.; Demianiuk, M. B.Предметом статті є осмислення функціонування слова в літературному тексті як першооснови будь-якого наративного фрагмента й риторичної фігури, що прагне активізувати увагу читача. Досліджується матриця, яка накладається на текст і виявляє його специфіку, аналізує механізми та одиниці перетворення, у тому числі й слово. Зазначено, що саме в контексті слово промовляє, реалізовує себе, набуває буттєвості. Визначається вплив дискурсу, підтексту на формування його значення. Звертається увага на те, що лінійний дискурс створюється більш дрібними одиницями, а також на розрізнення в мовних знаках позначення й позначеного. Використання лінгвістичного підходу під час аналізу механізмів перетворень є метою як загальної риторики, так і літературознавчої науки та сучасної філософії.Документ Роль ідеалу в світоглядному просторі Постмодерну(2016) Чорна, Л. В.; Чёрная, Л. В.; Chorna, L. V.Проблема ідеалу залишається у ХХІ столітті не менш актуальною для дослідження, ніж у попередні часи. Взаємозв’язок ідеалу та його практичного втілення є гострою темою для дискусій на межі зміни світоглядної парадигми від Модерну до Постмодерну. Метою статті є осмислення ролі ідеалу в соціокультурному просторі Постмодерну. У світогляді Модерну річ поступово стає ідеалом, а процес споживання стає речовинним ставленням однієї людини до іншої. Опосередковане ставлення до речі стає одним із фундаментальних акторів тих інтенцій, що походять від культури споживання, яка актуалізується у ХХ столітті як певний проект. При цьому розглядається постмодерний проект людини-споживача, людини-клієнта, проект людини, яка втягнута в обмін між життям і смертю, в обмін речами, предметами, місцями буття у цьому світі. Категорія «річ» стає наріжним каменем, який свідчить про глибинний онтологізм сучасної культури споживання та постмодерного світогляду.Документ Боротьба тенденцій у російській культурі ХІХ століття. Частина І(2016) Бурий, А. Р.; Бурый, А. Р.; Buryi, A. R.У статті досліджено ключові бінарні смислові структури в російській культурі її «золотого» періоду. Зокрема, актуалізовано суперечливість полеміки західників і слов’янофілів, які пропонували ідеалізовані шляхи розв’язання реальних проблем культурно-історичного розвитку Росії. На підставі аналізу протистояння «консерваторів» і «прогресистів» осмислено роль літератури й літературної критики в російській культурі ХІХ століття, їхній вплив на громадсько-політичну думку. Обґрунтовано невдачу лібералізму як «третьої сили» російської класичної культури, що послідовно відтісняється й дискредитується одночасно й охоронницькою, і радикальною стороною культурного протистояння. Доведено, що соціокультурне укорінення насильства та радикалізму в російській культурі мало доленосний для її розвитку характер.Документ Парадокс несумірності концептуальних каркасів(2016) Батракіна, Є. Є.; Батракина, Е. Е.; Batrakina, E. E.У статті розкрито парадоксальну природу ідеї несумірності концептуальних схем. Розглянуто становлення уявлень про несумірність і виділено два підходи у вирішенні цієї проблеми: каркаси несумірні й кожен відображає істину по-своєму; така ідея необґрунтована, тому що не має ніякої можливості довести цю несумірність. У рамках першого підходу проаналізовано теорії Т. Куна та П. Фейєрабенда, лінгвістичної відносності Е. Сепіра й Б. Уорфа, онтологічної відносності В. Куайна. Другий підхід ґрунтується на критичному перегляді ідеї несумірності, що можна знайти в роботах Р. Бернстайна, Д. Девідсона та К. Поппера. На основі аналізу їхніх зауважень виявлені основні суперечності в обґрунтуванні ідеї несумірності концептуальних каркасів. Також зроблено висновки про негативні наслідки її трансформацій у рамках концептуального релятивізму: руйнування універсальних основ толерантного співіснування різних ціннісних систем у сучасному плюралістичному суспільстві.Документ Религиозные убеждения каспийских тюрок(2016) Бабаев, Э. А.; Бабаєв, Е. А.; Babayev, E. A.Хазары – конгломерат народов, основавших большую империю, размещенную на широких территориях вдоль Урала и Волги. В мировой истории этот период запомнился в основном религиозным разнообразием и военно-политической мощью. Одна из редких стран, в которой в 965 году иудаизм был объявлен официальной религией. В стране народы всех религий жили в мире и при необходимости доказывали возможность этого всему миру. Расположение церквей, мечетей и синагог рядом свидетельствовало о религиозной толерантности. Пострадавшие от религиозного насилия прибегали именно сюда, в Хазарский Каганат – «Мир огней». Именно по этой причине хазары этого периода считались примером толерантности и мультикультурных ценностей; это отмечали в произведениях многие исследователи, в том числе Ибн Фазлан и Аль-Идриси. Произведения Л.Н. Гумилева, Бартольда, Д.М. Данлопа, Шабан Кузгуна считаются наиболее важными источниками для исследования истории хазар. Разработка этой темы сегодня очень важна, поскольку наше общество нуждается в мире, в совместном житье и мультикультурализме. Глядя на историю хазар, можно увидеть лучший образец такого мира. Сегодня предполагается, что караимы, которые живут в Польше и Крыму и насчитывают 4–5 тысяч человек, происходят из семьи хазар. Современный чувашский язык считается остатком хазарского языка. Но самый ценный дар, оставшийся от хазар, – религиозная толерантность, религиозное разнообразие и мультикультурализм.Документ Свобода як духовно-суспільний феномен(2016) Атаманюк, З. М.; Atamaniuk, Z. M.Дослідження проблем свободи дає суспільству знання про його сучасний стан і перспективи його подальшого розвитку. Духовний і соціальний досвід розвитку людства показав, що рівність можлива тільки як рівність у свободі. Свобода – це дія людини, котра реалізує вимогу об’єктивної необхідності за власною волею, згідно з власними потребами й бажаннями. Межі свободи кожної людини зумовлені не лише соціально-історично, а й передусім нею самою.Документ Актуальні проблеми філософії та соціології. - Вип. 14.(2016)У чотирнадцятому номері журналу «Актуальні проблеми філософії та соціології» розглядаються філософські питання буття людини в сучасних суспільствах. Автори піднімають традиційні для філософського дискурсу проблеми, обмірковують шляхи їх вирішення у сучасному українському суспільстві. Багато уваги приділено філософському осмисленню суспільства, буття, діалектики, свободи, релігії як традиційних предметів філософської рефлексії. У номері також подається соціологічне осмислення політичних і соціальних подій, об’єктивний, неупереджений соціологічний аналіз суспільної свідомості, соціологічне супроводження тих процесів, які відбуваються в країні. Автори розкривають й актуальні соціологічні візії принципів побудови сучасних суспільств, соціологічне осмислення освіти. Матеріали, оприлюднені у чотирнадцятому номері журналу «Актуальні проблеми філософії та соціології», можуть бути корисними для науковців, викладачів, аспірантів, докторантів, студентів вищих навчальних закладів, а також для всіх тих, хто цікавиться філософськими та соціологічними проблемами сучасних суспільств.