Про проблеми застосування податкового законодавства до конкурентних відносин за аналогією

Abstract

У статті досліджена можливість застосування податкового законодавства до конкурентних відносин за аналогією. Аналізуються суперечливі судові рішення, які припускають застосування понять, які закріплені в податковому законодавстві, для визначення природи конкурентних відносин у сфері господарювання. Ця практика називається неправильною з погляду букви закону та засадничих теоретичних положень щодо аналогії закону, яка вимагає встановлення однотипного правового режиму у подібних відносинах. Такий однотипний режим має винятковий характер для міжгалузевих відносин. Вказується на прямі приписи Податкового кодексу України, що передбачають виключне застосування його положень для цілей оподаткування, а також аналізується змістовна відмінність правил оподаткування та результатів об’єктивних господарських операцій на прикладі бонусу, який надається імпортером у формі безповоротної фінансової допомоги усім своїм дистриб’юторам за реалізацію імпортованої продукції за кошти державного бюджету через систему публічних закупівель. Зроблено висновок, що визначення правил оподаткування та дефініцій у податковому законодавстві, яке має виняткову публічно-правову природу, не може переноситися на сферу змішаних приватно-публічних відносин економічної конкуренції, що ґрунтуються на особливих нормативно-правових джерелах, ділових звичаях та спеціальній методології оцінки результатів господарських операцій. Результати оподаткування самі становлять економічний результат, але податкові правила не можуть формально «призначати» наявність чи відсутність економічного результату. Податкові відносини є формалізованими та вторинними, на відміну від об’єктивних господарських конкуренційних відносин. Не випадково Господарський кодекс України чітко розділяє державну антимонопольно-конкурентну політику та державну податкову політику. На цій підставі зроблено висновок про розбіжність типу правового режиму податкових і господарських відносин та неприпустимість застосування податкового закону до відносин економічної конкуренції за аналогією.

The article explores the possibility of applying tax law to competitive relations by analogy. Controversial judgments are analyzed that suggest the use of concepts that are enshrined in tax law to determine the nature of competitive economic relationships. This practice is called incorrect from the point of view of the letter of the law and basic theoretical provisions on the analogy of law, which requires the establishment of a same legal regime in such relations. This type of regime has an exceptional nature for inter-branch relations. It points to the direct prescriptions of the Tax Code of Ukraine, which provide the exclusive application of its provisions for tax purposes, as well as analyzes the substantive differences between the rules of taxation and the results of objective business transactions on the example of a bonus which is given by the importer in the form of non-repayable financial assistance to each distributors for sales of imported products at the expense of the state budget through the system of public procurement. It is concluded that the content of tax rules and definitions in tax law, which have an exclusive publiclegal nature, can not be transferred to the sphere of mixed private-public relations of economic competition, based on specific regulatory sources, business practices and special effect of commercial operations. Tax fees alone constitute an economic result, but tax rules cannot formally determine the content or absence of economic results. Tax relations are formalized and secondary in comparative with objective economic competitive relations. It is no coincidence that the Economic Code of Ukraine clearly separates the state antitrust and competition policy and the state tax policy. On this basis it is concluded that the type of legal regime of tax and economic relations is different, and that the tax law is inadmissible to use for the regulation of economic competition by analogy.