Концептуальні та методологічні підвалини дослідження інтелектуального спадку І. Огієнка в площині історії української національної філософії

Abstract

У роботі розкрита своєрідність національної філософії, методологічні стратегії демаркації філософського та нефілософського, а також умови залучення певного духовного спадку в контекст української історії філософії. Досліджено причини відсутності уваги філософів до інтелектуальної спадщини І. Огієнка. З цією метою розкрито основні підходи до розгляду історико-філософського процесу. Показана неоднозначність запропонованого Г. Гегелем підходу до розуміння історико-філософського процесу. Тривале і майже безроздільне панування запропонованої Г. Гегелем абстстрактно-логічної схеми історичного розвитку філософського знання, в межах якої історико-філософський процес розглядається як раціонально впорядкований поступ думки мало неоднозначні наслідки. Обгрунтовано, що чільне місце у процесі відродження колективної пам’яті спільноти належить історії філософії, котра акумулює та репрезентує історичний досвід спільноти, розкриває напрям розвитку інтелектуальної думки, тим самим виявляючи та експлікуючи внутрішню логіку розвитку та сенс життя спільноти. На цій концептуальній підставі показано, що маргіналізація філософської складової інтелектуальної спадщини І. Огієнка була обумовлена пануванням просвітницьких теорій історії філософії, орієнтованих на побудову універсальних схем історико-філософського розвитку. Акцентування уваги на важливому значенні культурного контексту філософської проблематики, відбулося завдяки зміні світоглядних і ціннісних пріоритетів суспільства, в тому числі і українського, в кінці ХХ ст. Ці зрушення зумовили зростання інтересу дослідників до культурного контексту, ментальної своєрідності суспільства, а також теорії національної філософії. Розробка останньої відкрила можливість для залучення творчої спадщини І. Огієнка в історико-філософський контекст.

The paper describes the originality of national philosophy, methodological strategies for demarcating the philosophical and non-involving a certain spiritual inheritance in the context of Ukrainian history of philosophy. The reasons for the lack of attention of philosophers to I. Ogienko's intellectual heritage have been investigated. To this goal, the basic approaches to the consideration of the historical and philosophical process are revealed. The ambiguity of G. Hegel's approach to understanding the historical and philosophical process is shown. The prolonged and almost inseparable domination of the abstract-logical scheme of the historical development of philosophical knowledge proposed by G. Hegel, within which the historical-philosophical process is regarded as a rationally ordered progress of thought, had ambiguous consequences It is well-grounded that the leading role in the process of reviving the collective memory of the community belongs to the history of philosophy, which accumulates and represents the historical experience of the community, reveals the direction of development of intellectual thought, thereby revealing and explicating the internal logic of development and meaning of the life of the community. On this conceptual basis it is shown that the marginalization of the philosophical component of I. Ogienko's intellectual heritage was conditioned by the domination of the educational theories of the history of philosophy, oriented towards the construction of universal schemes of historical and philosophical development. Emphasis on the importance of the cultural context of philosophical issues was due to the change of world outlook and value priorities of society, including Ukrainian, at the end of the twentieth century. These shifts have led to an increase in the interest of researchers in the cultural context, the mental identity of society, and the theory of national philosophy. The development of the latter opened the possibility for the involvement of I. Ogienko's creative heritage in the historical and philosophical context.