Политико-правовой статус императора Восточной Римской империи в VI веке: титул, юрисдикция и субъектность

Скорочена інфрмація про документ
dc.contributor.authorМельник, Віктор Мирославович
dc.contributor.authorМельник, В. М.
dc.contributor.authorMelnyk, Viktor M.
dc.contributor.authorMelnyk, V. M.
dc.date.accessioned2022-04-30T12:49:03Z
dc.date.available2022-04-30T12:49:03Z
dc.date.issued2020
dc.descriptionМельник В. М. Политико-правовой статус императора Восточной Римской империи в VI веке: титул, юрисдикция и субъектность / В. М. Мельник // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2020. - № 3. - С. 68-80.en_US
dc.description.abstractУ статті детально проаналізовано історико-юридичну проблему статусу імператора Східної Римської імперії у VI столітті. Особливу увагу автор концентрує навколо доктринального питання про необхідність розширення застарілого традиційного історіографічного уявлення про територіальну юрисдикцію владних повноважень східно-римських імператорів. Синтетичний підхід, побудований на стрункій системі зведеного аналізу великої кількості першоджерел, юридичних норм, імператорських рескриптів, нової фахової літератури, дозволяє небезпідставно стверджувати: протягом всього VI століття Західна частина Середземноморського регіону продовжувала визнавати верховну політичну владу «єдиного» римського імператора – східного. Варварські завоювання, здійснені під час Великого переселення народів, не зруйнували інституційну базу римської цивілізації. Де-юре ці завоювання були санкціоновані західними та східними римськими імператорами з огляду на застосування ними норми правового режиму foedus. Із використанням міждисциплінарного поєднання методологічних принципів класичної історії права з останніми хронографічними та фактографічними досягненнями історіографії, загальної теорії політики, історії політичних учень, науки публічного управління та адміністрування автор висуває, відстоює і аргументовано доводить тезу про здійснення імператорами Зеноном Ісавром (476–491), Анастасієм І (491–518), Юстином І (518–527) та Юстиніаном Великим (527–565) не лише формального, але й фактичного (політичного) сюзеренітету над колишніми провінціями Західної частини Римської імперії. Автор нівелює стандартне твердження про падіння Римської імперії у V столітті, стверджуючи про неперервність і державно-інституційне продовження існування Імператорського Риму в ранньому Середньовіччі. Константинополь (де-юре – «Новий Рим») продовжував утримувати верховну правову і політичну владу на теренах Західної Європи, зберігаючи та охороняючи установи і юридичні інститути доби домінату.en_US
dc.description.abstractThe article analyzes in detail the historical and legal problem of the status of the emperor of the Eastern Roman Empire in the VI century AD. Particular authorial attention concentrates around the doctrinal issue of the need to revise and expand the outdated traditional historiographic concept of the territorial jurisdiction of power of the Eastern Roman emperors. The synthetic approach was built up by a consolidated analysis of a large number of primary sources, legal norms, imperial rescripts, new professional literature. It makes it possible to affirm: throughout the VI century AD, the Western part of the Mediterranean region continued to recognize the supreme political power of the “single” Roman emperor (eastern). The barbaric conquests during the Great Migration did not destroy the institutional base of Roman civilization. De jure these conquests were even sanctioned by the Western and Eastern Roman emperors, given their application of the rule of law of the lex foedus. Using an interdisciplinary combination of the methodological principles of the classical history of law and the latest chronographic and factographic achievements of historiography, the author puts forward and defends the argument for the emperor’s political suzerainty over the former provinces of the Western part of the Roman Empire. The author eliminates the standard statement about the fall of the Roman Empire in the V century AD, asserting the continuity and state-institutional continuation of the existence of Imperial Rome in the early Middle Ages. Constantinople (de jure “New Rome”) continued to maintain supreme legal and political power in Western Europe, preserving and protecting institutions and legal customs of the dominatus era.
dc.identifier.citationМельник В. М. Политико-правовой статус императора Восточной Римской империи в VI веке: титул, юрисдикция и субъектность / В. М. Мельник // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2020. - № 3. - С. 68-80.en_US
dc.identifier.urihttps://hdl.handle.net/11300/16994
dc.language.isootheren_US
dc.publisherОдеса : Гельветикаen_US
dc.subjectResearch Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCEen_US
dc.subjectthe power of the emperoren_US
dc.subjectEastern Roman Empire (Byzantium)en_US
dc.subjectdominatus eraen_US
dc.subjectbarbarian foederatien_US
dc.subjectthe legal personality of medieval barbarian kingdomsen_US
dc.subjectвлада імператораen_US
dc.subjectСхідна Римська імперія (Візантія)en_US
dc.subjectепоха домінатуen_US
dc.subjectварвари-федератиen_US
dc.subjectправосуб’єктність варварських середньовічних королівствen_US
dc.titleПолитико-правовой статус императора Восточной Римской империи в VI веке: титул, юрисдикция и субъектностьen_US
dc.typeArticleen_US

Файли

Контейнер Original
Зараз відображається 1 - 1 з 1
Ескіз
Name:
В. Мельник Политико-правовой статус императора Восточной Римской империи в VI веке.pdf
Size:
252.24 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
Завантажити
Контейнер License
Зараз відображається 1 - 1 з 1
Без Ескізу
Name:
license.txt
Size:
1.71 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Завантажити

Зібрання

Юридичний вісник №3/2020