Концепт «Велика Україна» у вітчизняній політичній думці

Abstract

У статті розглянуто зміст концепту «Велика Україна» у поглядах українських мислителів та у суспільному дискурсі кінця ХІХ – початку ХХІ ст. Ядром розуміння концепту «Великої України» з кінця ХІХ ст. – початку стадії політизації національно-визвольного руху – була ідея соборності українських земель, що зумовлювалося фактом розділеності українського народу та перебування його етнічних територій у складі різних держав. Вперше ідею об’єднання українських земель обґрунтував Ю. Бачинський у праці «Україна irredenta». Представники географічної науки С. Рудницький і В. Кубійович охарактеризували етнічні українські землі та чітко окреслили їх ареал, тим самим заклавши підґрунтя ідеї політичного об’єднання українських земель. Представники націоналістичної течії української політичної думки (М. Міхновський, Д. Донцов, М. Колодзінський, Ю. Липа) наповнили концепт політичним змістом, наголосивши на шляхах утворення незалежної Української держави. Натомість М. Грушевський, погляди якого еволюціонували від автономістських до самостійницьких, надав концепту «Великої України» переважно культурницького забарвлення. Концепт «Великої України» виявився затребуваним у період незалежності України, його зміст коригується відповідно до поточних реалій: у період російської збройної агресії помітна тенденція до радикалізації ідеї у бік націократії. У статті наголошено, що в основі концепту лежить ідея соборності етнічних українських земель, яка не передбачає включення до «Великої України» територій іншоетнічного населення. Відмінність від європейських «великих ідей» полягає саме у тому, що українська «велика ідея» не має іредентистського характеру, адже не містить великодержавницького компоненту. Автор вважає, що, враховуючи політичний характер української нації, концепт «Великої України» має включати не лише розуміння духовної та ментальної єдності українців, розпорошених по всьому світові, але й усвідомлення національної ідентичності представниками усіх етносів, котрі становлять політичну націю.

The article considers the interpretations of the concept of «Greater Ukraine» in the views of Ukrainian thinkers and the public discourse of the late nineteenth – early twenty-first century. It is shown that the core of understanding the concept of «Greater Ukraine» from the end of the nineteenth century (i.e. the beginning of the stage of politicization of the national liberation movement) was the idea of the unity of the Ukrainian lands. It was due to the division of the Ukrainian people and the presence of its ethnic territories in different states. Yu. Bachynsky in his work «Ukraine irredenta» was the first to substantiate the idea of unification of Ukrainian lands. Representatives of geographical science S. Rudnytsky and V. Kubiyovych characterized the ethnic Ukrainian lands and determined the geographical range, thus laying the foundation for the idea of political unification of Ukrainian lands. Representatives of the nationalist movement of Ukrainian political thought (M. Mikhnovsky, D. Dontsov, M. Kolodzinsky, Yu. Lypa) filled the concept with political content, emphasizing the ways of forming an independent Ukrainian state. On the contrary, M. Hrushevsky, whose views evolved from autonomous to independent, gave the concept of «Greater Ukraine» a predominantly cultural connotation. The concept of «Greater Ukraine» proved to be in demand during the period of Ukraine’s independence, its content is adjusted in accordance with current realities: during the period of Russian armed aggression, there is a noticeable tendency to radicalize the idea towards natiocracy. The article emphasizes that the concept is based on the idea of the unity of ethnic Ukrainian lands, which does not mean the inclusion of «Greater Ukraine» territories of non-ethnic population. The difference from European «megali ideas» is that the Ukrainian «Great Idea» is not irredentist in itself because it does not contain a great- power component. The author believes that, given the political nature of the Ukrainian nation, the concept of «Greater Ukraine» should include not only an understanding of the spiritual and mental unity of Ukrainians scattered around the world, but also the awareness of the national identity of representatives of all ethnic groups that form a political nation.