Філософська ідея всеєдності у практиках онтологізації господарства

Abstract

У сучасному світі відбуваються глобальні зміни. Про це говорять фахівці з різних галузей знань. Засоби масової інформації постійно транслюють безліч процесів, що відбуваються і які осмислюються в широкому діапазоні концептуалізацій (від тектонічних глибинних зрушень до катастрофічних, апокаліптичних станів). Отож, соціальні науки потребують методологічної рефлексії і теоретичної ревізії своїх досягнень. Особливо дослідження онтологічних основ тих чи інших науково-теоретичних побудов може сприяти збільшенню знань різної предметної спрямованості. Господарство – організм, що поєднує в собі процеси як порядку, так і хаосу. Господарство є комплексним культурним утворенням, при цьому не лише ним, а й сукупністю ресурсів, які не використовуються, до того ж як речових, так і нематеріальних. Господарство можна розглядати як у космічному і планетарному масштабі, як і господарство міста, сім’ї, окремої людини. Господарство – це особливий простір, у якому не лише розгортається різноманітна людська діяльність, а й існує господарство природи або окремих природних утворень. Розкриття значень різних форм господарського буття пропонується на підставі використання софійної онтології та методології. Ця робота присвячена філософсько-методологічному дослідженню місця софійної онтологізації в теорії господарства. Наростальна трансформація картин світу супроводжується переосмисленням філософських підстав пізнання. Погляд на існування буття як єдиного і незмінного змінюється з виникненням множинних онтологій (онтологічний плюралізм). При цьому не лише стверджується так звана поліфундаментальна реальність, а й ставиться під сумнів існування самої реальності. Давнє питання про принципову можливість пізнання фундаментальних основ світобудови знову стає в «повний зріст». Погляди на співвідношення буття і пізнання зміщуються від вираження в пізнанні властивостей реальності до конструктивістських підходів, що визначають реальність як систему уявлень і не більше. Таким чином, конструктивізм проблематизує процеси формування онтологій, стверджуючи множинність моделей різних онтологій, а також постулюючи їх мінливість. Поняття «онтологізація» в конструктивістському підході проблематизує та узагальнює процеси формування різних варіантів онтологій. Онтологізація господарства може бути визначена як сукупність способів, методів і результатів конструювання фундаментальних картин світу в тому чи іншому напрямі думки, які можуть належати до знання про господарство. Софійна онтологізація господарства розуміється як мисленнєвий напрям, що окреслює господарство як результат синергійної взаємодії небесного і земного начал, що розкриває всеєдність цілісності Бога, світу і людини.

The modern world is in global and large-scale change. This is said by experts in various fields of knowledge. The media constantly broadcast many of the processes taking place. These processes are understood in a wide range of conceptualizations: from tectonic deep shifts to catastrophic, up to apocalyptic, states. Therefore, the social sciences now more than ever need methodological reflection and theoretical revision of their achievements. Especially the study of the ontological foundations of certain scientific and theoretical constructions can contribute to significant progress in increasing knowledge of various subject areas. Economy – an organism that combines both processes of order and chaos. The economy, to some extent, is a complex cultural entity. In this case, not only a cultural entity, but also a set of resources that are not used, and unknown both tangible and intangible resources. The economy can be considered on a cosmic and planetary scale, as well as the economy of the city, family, individual. The economy is a special space in which not only various human activities unfold, but also there is an economy of nature or separate natural formations. The disclosure of the meanings of various forms of economic life is proposed on the basis of the use of the Sofia ontology and methodology. More specifically, this work is devoted to the philosophical and methodological study of the place of the Sofia ontologization in the theory of economy. The growing transformation of worldviews is accompanied by a rethinking of the philosophical foundations of cognition. The view of the existence of being as one and unchanging is replaced by the emergence of multiple ontologies or ontological pluralism. At the same time, not only the so-called polyfundamental reality is asserted, but also the existence of reality itself is questioned. The old question of the fundamental possibility of knowing the fundamental foundations of the universe is once again in full swing. Views on the relationship between being and cognition are shifting from the expression in cognition of the properties of reality to constructivist approaches that define reality as a system of ideas and nothing more. Thus, constructivism problematizes the processes of ontology formation, asserting the multiplicity of models of different ontologies, as well as postulating their variability. The concept of “ontologization” in the constructivist approach problematizes and generalizes the processes of formation of different variants of ontologies. The ontologization of the economy can be defined as a set of ways, methods and results of constructing fundamental pictures of the world in a particular direction of thought, which can be attributed to knowledge about the economy. Sophia’s ontologization of the economy is understood as a direction of thought that opens the economy as a result of the synergistic interaction of heavenly and earthly principles, which reveals the omnipresence of the integrity of God, the world and man.