Религиозные убеждения каспийских тюрок

Abstract

Хазары – конгломерат народов, основавших большую империю, размещенную на широких территориях вдоль Урала и Волги. В мировой истории этот период запомнился в основном религиозным разнообразием и военно-политической мощью. Одна из редких стран, в которой в 965 году иудаизм был объявлен официальной религией. В стране народы всех религий жили в мире и при необходимости доказывали возможность этого всему миру. Расположение церквей, мечетей и синагог рядом свидетельствовало о религиозной толерантности. Пострадавшие от религиозного насилия прибегали именно сюда, в Хазарский Каганат – «Мир огней». Именно по этой причине хазары этого периода считались примером толерантности и мультикультурных ценностей; это отмечали в произведениях многие исследователи, в том числе Ибн Фазлан и Аль-Идриси. Произведения Л.Н. Гумилева, Бартольда, Д.М. Данлопа, Шабан Кузгуна считаются наиболее важными источниками для исследования истории хазар. Разработка этой темы сегодня очень важна, поскольку наше общество нуждается в мире, в совместном житье и мультикультурализме. Глядя на историю хазар, можно увидеть лучший образец такого мира. Сегодня предполагается, что караимы, которые живут в Польше и Крыму и насчитывают 4–5 тысяч человек, происходят из семьи хазар. Современный чувашский язык считается остатком хазарского языка. Но самый ценный дар, оставшийся от хазар, – религиозная толерантность, религиозное разнообразие и мультикультурализм.Хазари – конгломерат народів, які заснували велику імперію, розміщену на широких територіях уздовж Уралу та Волги. У світовій історії цей період запам’ятався переважно релігійною різноманітністю й військово-політичною потужністю. Одна з небагатьох країн, у якій у 965 році іудаїзм був оголошений офіційною релігією. У країні народи всіх релігій жили в мирі, за необхідності доводили можливість цього всьому світові. Розташування церков, мечетей і синагог пліч-о-пліч свідчило про релігійну толерантність. Постраждалі від релігійного насильства прибивалися саме сюди, в Хазарський каганат – «Світ вогнів». Саме через це хазари цього періоду вважалися прикладом толерантності й мультикультурних цінностей; це відзначало у творах багато дослідників, у тому числі Ібн Фазлан та Аль-Ідрісі. Твори Л.М. Гумільова, Бартольді, Д.М. Данлопа, Шабан Кузгун вважаються найбільш важливими джерелами для дослідження історії хазар. Розробка цієї теми сьогодні дуже важлива, оскільки наше суспільство має потребу в мирі, спільному житті й мультикультуралізмі. Дивлячись на історію хазар, можна побачити кращий зразок такого світу. Сьогодні передбачається, що караїми, які живуть у Польщі та Криму й налічують 4–5 тисяч чоловік, походять із сім’ї хазар. Сучасна чуваська мова вважається залишком хазарської мови. Але найцінніший дар, який залишився від хозар, – релігійна толерантність, релігійне розмаїття й мультикультуралізм.The Khazars conglomerates of peoples founded a great empire headquartered in the wide areas along the Ural-Volga region. The world's history is remembered mostly religious diversity and military and political power. One of the rare countries in which in 965, the year of Judaism, was declared the official religion. In the country people of all religions live in peace and proved the possibility of the world if necessary. Location churches, mosques and senagogs side by side in the evidence of the religious tolerance. Victims of sectarian violence ran here respectful rulers Caspian – “The World of Lights”. It is for this reason that the Khazars during this period were considered an example of tolerance and multicultural values, and it is pointed out in his works, many foreign authors as Ibn Fazlan and Al-Idrisi. Works L.N. Gumilev, Bartholdi, D.M. Dunlop, Shaban Kuzgun considered the most important sources for the study of the history of the Khazars. Developing this theme today is very important, because the world needs peace, in a joint habitation and multiculturalism. Looking into the history of the Khazars in the sample can be seen the best example of this. Today is assumed that living in Poland and in the Crimea, numbering 4–5 thousand Kharaimes of the Khazars family. Today's Chuvash language is the remnant of the Khazar language. But the most valuable and the rest of the value of the remainder of the Khazars were religious tolerance, religious diversity and multikulturalizm.