Пропорційність гуманізації та права людини у спадщині академіка Володимира Сташиса

Abstract

Кримінальне право як крайній засіб реагування на протиправну поведінку має забезпечувати безпеку та охорону основоположних прав і свобод людини (життя та здоров’я, честі та гідності, приватності, свободи слова та свободи пересування тощо). Зусилля законодавця повинні бути спрямовані на узгодження норм закону із цілісною гуманістичною концепцією, збалансовано та пропорційно спрямованою щодо суб’єктів кримінально-правових відносин (особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, потерпілого та третіх осіб). Мета дослідження – сформувати критерії пропорційного поводження у кримінальному праві, визначити непропорційність і негуманність застосування певних покарань і засобів реагування, враховуючи погляди академіка В. Сташиса та сучасні проблеми. Питання пропорційного поводження та реагування розглянуто в рамках гуманістичної парадигми та її збалансованої спрямованості на всіх суб’єктів кримінально-правових відносин. Докладно концепт гуманістичної парадигми розглянуто в попередніх роботах автора. Через призму цієї парадигми розглянуто концепт пропорційного реагування на поведінку особи та його взаємодію з принципами кримінального права. Також для досягнення мети використано концепт відповідності “тесту на пропорційність” та доповнено його складовою сприйняття засобів реагування суспільством. У статті досліджено пропорційність у системі принципів кримінального права (зокрема гуманізму, законності, справедливості, доцільності тощо). Обґрунтовано необхідність і пропорційність гуманізації кримінального законодавства. Розкрито зміст пропорційності в частині покарань. Обґрунтовано, що політична доцільність і популізм порушують пропорційність і легітимність кримінального права. Установлено, що при пеналізації необхідно керуватись тріадою європейських принципів “ефективність, пропорційність, стримувальний характер”. З’ясовано, що смертна кара є не тільки негуманним покаранням, а й непропорційним (у частині необхідності його застосування, достатності, відповідності легітимній меті), неефективним і не є стримувальним (враховуючи дослідження його застосування). Також не відповідають цим принципам безстрокові обмеження прав і свобод людини у зв’язку із вчиненням кримінального чи інших правопорушень. Аргументовано, що кримінальне право має продовжувати збалансовано й розумно розширювати заохочувальні норми та альтернативні види покарань, не пов’язані з позбавленням волі (як складові гуманізації щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення із пропорційним збалансованим врахуванням інтересів інших суб’єктів кримінально-правових відносин).

As a last resort, criminal law must respond to unlawful behavior by ensuring security and protecting fundamental human rights and freedoms (e.g. life and health, honor and dignity, privacy, freedom of speech and freedom of movement). The legislator’s efforts should aim to align legal norms with a holistic, humanistic concept that is balanced and proportionate in relation to the subjects of criminal legal relations (the person who committed the criminal offence, the victim, and third parties). The study aims to establish criteria for proportional treatment in criminal law and to assess the disproportionate and inhumane nature of certain punishments and responses, considering the views of Academician V. Stashis and contemporary circumstances. The proportionality of the response is considered within the framework of the humanistic paradigm, which has a balanced focus on all subjects of criminal legal relations. The humanistic paradigm is discussed in detail in the author’s previous works. Through the prism of this paradigm, the concept of a proportional response to a person’s behavior, and how this interacts with the principles of criminal law, is considered. To achieve this goal, the concept of compliance with the “proportionality test” is used, supplemented by the way society perceives the means of response. The article examines proportionality within the framework of the principles of criminal law, particularly humanism, legality and justice. The necessity and proportionality of the humanization of criminal legislation are substantiated. The content of proportionality in terms of punishments is revealed. It is demonstrated that political expediency and populism undermine the legitimacy and proportionality of criminal law. It is concluded that, when imposing penalties, it is necessary to adhere to the European triad of principles: “effectiveness, proportionality and deterrent character”. It has been found that the death penalty is not only inhumane, but also disproportionate in terms of necessity, sufficiency and compliance with legitimate goals. Furthermore, it is ineffective and does not deter crime, as evidenced by studies of its application. Furthermore, indefinite restrictions on human rights and freedoms in connection with the commission of a criminal or other offence do not align with these principles. It is argued that criminal law should continue to expand in a balanced and reasonable manner, incorporating incentive norms and alternative types of punishment unrelated to the deprivation of liberty, as part of the humanization of individuals who have committed criminal offences, with proportional and balanced consideration of the interests of other subjects of criminal law relations.