Цивілістика перед викликами пандемії

Abstract

У статті досліджено проблеми концепції та практики регулювання цивільних правовідносин в умовах пандемії. Зазначається, що пандемія COVID-19 та пов’язана з цим криза (карантин, зниження економічної активності тощо) створили значну кількість загроз звичайному існуванню людського суспільства, поставивши під сумнів навіть такі, здавалося б, стабільні тенденції як європейська інтеграція, міжнародний поділ праці, ринки, глобалізація тощо. Внаслідок цього з юридичної точки зору пандемія стала викликом баченню принципів визначення статусу індивіда та його стосунків із суспільством, характеру регулювання економічних відносин тощо. Успіх країн, які застосували радикальні засоби та жорсткі обмеження для подолання COVID-19 (Сінгапур, Південна Корея, Китай тощо), свідчить про ефективність використання публічного права. Таким чином, існує тенденція регулювання цивільних відносин публічно-правовими методами, обґрунтування яких потребує критичного аналізу. Виклик пандемії потребує перегляду сутності людських стосунків в різних сферах життя, щоб оновити концепцію статусу індивіда в пандемії та визначити на цій основі напрями оновлення вітчизняного цивільного законодавства. Доведено, що існує загальна проблема вибору між приватно-правовим (гуманітарним) підходом і публічно-правовим (державно-регулюючим) підходом, яка загострюється в екстремальних ситуаціях, зокрема в умовах пандемії. Держава повинна виконувати функції регулятора «на замовлення». Центральна постать – це людина, яка виступає приватною особою індивідуально або в асоціаціях окремих людей. В той же час людина є також центральною постаттю серед суб’єктів цивільних відносин, що вимагає належної уваги в Цивільному кодексі шляхом висвітлення спеціальної книги «Індивід як приватна особа».

The article investigates the problems of the concept and practice of regulating of civil legal relations in a pandemic. It is noted that the COVID-19 pandemic and the related crisis (quarantine, reduced economic activity, etc.) have created a significant number of threats to the ordinary existence of human society, calling into question even such seemingly stable trends as European integration, the international division of labor, markets, globalization, etc. As a result, from a legal point of view, the pandemic has become a challenge to the vision of the principles of determining of the status of an individual and his relationship with society, the nature of the regulation of economic relations, etc. The success of countries that have used radical means and severe restrictions to overcome COVID-19 (Singapore, South Korea, China, etc.) testifies to the effectiveness of the use of public law. Thus, there is a tendency to regulate civil relations by public law methods, the justification of which requires critical analysis. The challenge of a pandemic necessitates a revision of the essence of human relations in various spheres of life to update the concept of the status of an individual in a pandemic and to determine on this basis the directions of updating of domestic civil legislation. It is proved that there is a general problem of choosing between a private-law (humanitarian) approach and a public-law (state-regulatory) approach, which is exacerbated in extreme situations, in particular, in pandemics. The state should act as a regulator “on request”. A central figure is a person who acts as a private person – individually or in associations of individuals. At the same time, a person is also a central figure among the subjects of civil relations, which requires due attention in the Civil Code by highlighting a special book: “Individual as a private person”.