Моральний ідеал у рефлексіях Львівсько-Варшавської школи

Abstract

У статті здійснено аналіз філософсько-педагогічних рефлексій на тему морального ідеалу в працях таких представників всесвітньо відомої інтелектуальної формації «Львівсько-Варшавська школа» (1895–1939 рр.), як Степан Балей, Тадеуш Котарбінський, Марія Оссовська, Владислав Татаркевич, Тадеуш Чежовський. Вибір теми статті визначений ситуацією втрати людиною сучасності моральної чутливості та виявом засновником Львівсько-Варшавської школи – Казимиром Твардовським – перешкоди у визнанні людиною етичних принципів у наданні у вихованні переваги інтелектуальному, а не етичному розвитку. З’ясовано, що моральний ідеал у розумінні учнів К. Твардовського є голосом власного сумління, який не можна заступити чужим. Звернено увагу, що, з погляду представників Львівсько-Варшавської школи, людину не можна навчити етиці, можна тільки культивувати етичну культуру завдяки знайомству з історично даними типами моралі. Але це вже не етика, а наука про мораль як цілісність відповідей на питання, як діяти, щоб мати повагу від людей, які самі її гідні.В статье осуществлен анализ философско-педагогических рефлексий на тему морального идеала в трудах таких представителей всемирно-известной интеллектуальной формации «Львовско-Варшавская школа» (1895–1939 гг.), как Степан Балей, Тадеуш Котарбинский, Мария Оссовская, Владислав Татаркевич, Тадеуш Чежовский. Выбор темы статьи определен ситуацией потери человеком современности моральной чувствительности и проявлением основателем Львовско-Варшавской школы – Казимиром Твардовским – препятствия в признании человеком этических принципов в предоставлении в воспитании преимущества интеллектуальному, а не этическому развитию. Выяснено, что моральный идеал в понимании учеников К. Твардовского является голосом собственной совести, который нельзя заменить чужим. Обращено внимание, что, с точки зрения представителей Львовско-Варшавской школы, человека нельзя научить этике, а только можно культивировать этическую культуру благодаря ознакомлению с исторически данными типами морали. Впрочем, это уже не этика, а наука о морали как целостность ответов на вопрос, как действовать, чтобы иметь уважение от людей, которые сами его достойны.The article analyzes the philosophical and pedagogical reflections on the topic of moral ideal in the writings of such representatives of the world-famous intellectual education “Lviv-Warsaw School” (LWS) (1895–1939), such as Stepan Balay, Tadeusz Kotarbinsky, Maria Ossovska, Vladislav Tatarkevich, Tadeusz Chezhovsky . The choice of the subject is determined by the situation of the loss of a present day person, moral sensitivity and the discovered founder of the LWS – Kazimir Tvardovsky – the obstacles in the recognition of man of ethical principles in providing education in the benefits of intellectual, rather than ethical development. It is found out that the moral ideal in the understanding of Tvardovsky’s students is the voice of his own message, which can not be subjected to a stranger. Attention is drawn to the fact that from the point of view of the LWS people can not learn ethics, only to cultivate ethical culture through familiarity with historically given types of morality. However, this is no longer ethics, but the science of morality as the integrity of the answers to the question of how to act in order to have respect for people who are worthy of it.