Сили, Пневма та Ідеї у Філона Олександрійського

Abstract

У дослідженні розкривається концептуальне осмислення Філоном трансцендентної сфери Сил, Пневми та Ідей. Проводиться інтерпретація дискурсу про Логос і здійснюється реконструкція філонівського тлумачення тематики Логосу. Простежується еволюція цієї тематики згідно з метафізичним ученням у давньогрецькій філософії. Розробляється концепція трансцендентності в семантичній сфері Філона Олександрійського через окреслення характеру відношень між трансцендентною сферою Бога і духовним світом людини. Виходячи із цього, розкриваються філософсько-богословські виміри параметрів трансцендентності та з’ясовуються його відносини зі світом і людиною. З’ясовується суть методу алегорези і символу в підході до концептуалізації трансцендентного виміру Бога. Трансцендентність розуміється як онто-етична категорія і розглядається в комплексі із ключовими темами християнської філософії, як-от час і вічність, особа й історія, творення та Бог тощо.

В исследовании рассматривается концептуальное осмысление Филоном трансцендентной сферы Сил, Пневмы и Идей. Осуществляется интерпретация дискурса о Логосе и производится реконструкция филоновского толкования тематики Логоса. Прослеживается эволюция этой тематики согласно метафизическим учениям древнегреческой философии. Разрабатывается концепция трансцендентности в семантическом круге Филона Александрийского через выяснение характера отношений между трансцендентной сферой Бога и духовным миром человека. Исходя из этого, раскрываются философско-богословские измерения параметров трансцендентности и определяются его отношения с миром и человеком. Выясняется сущность метода аллегорезы и символа в подходе к концептуализации трансцендентного измерения Бога. Трансцендентность понимается как онто-этическая категория и рассматривается в комплексе с ключевыми темами христианской философии, такими, как: время и вечность, персона и история, творение и Бог и др.

This research examines Philo’s conceptual understanding of the transcendent sphere of the Forces, Pneuma and Ideas. The article interprets the discussion about Logos and reconstructs Philo’s interpretation of Logos. It traces the evolution of this theme pursuant to the metaphysical studies of ancient Greeks Philosophy. The concept of transcendence in the philosophy of Philo of Alexandria by exploring the nature of relations between the transcendent sphere of God and the spiritual world of human person. It also discusses Philo’s distinctive creationist teaching concerning the grace of God, specifies the essence of allegoresis and symbolic methods of conceptualizing the transcendental dimension of God. The transcendent is understood as an onto-ethical category, being discussed in connection with the key themes of Christian philosophy, such as time and eternity, person and history, creation and God etc.