Застосування розсуду прокурором у процесі надання доручень та вказівок щодо проведення слідчих дій
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Торбас, Олександр Олександрович
Торбас, О. О.
Torbas, Oleksandr O.
Torbas, O. O.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса : Гельветика
Анотація
У статті аналізується розсуд прокурора у процесі надання доручень та вказівок щодо проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Автор зазначає, що законодавець не уточнює, що саме розуміється під указівками та дорученням та як саме вони відрізняються між собою, адже у КПК використовуються обидва ці формулювання. Автор досліджує погляди різних науковців із вказаного питання та доходить висновку, що доручення надається слідчому прокурором у тому разі, коли прокурор на власний розсуд уважає за потрібне отримати в конкретному кримінальному проваджені докази. Тобто прокурор перед тим, як надати доручення слідчому, повинен: 1) проаналізувати матеріали кримінального провадження та оцінити вже зібрані докази; 2) встановити, які докази мають бути отримані задля встановлення обставин кримінального провадження, що підлягають доказуванню; 3) встановити, які слідчі чи інші процесуальні дії можуть бути проведені для отримання таких доказів; 4) сформувати відповідне доручення та ознайомити з ним слідчого. Указівки ж доцільно розглядати як реакцію прокурора на результати вже проведених процесуальних дій або на хід досудового розслідування загалом. Указівки надаються слідчому в тому разі, якщо, наприклад, були допущені помилки під час проведення однієї процесуальної дії та її необхідно провести повторно. Таким чином, автор робить висновок, що задля вибору між дорученням та вказівкою прокурор найперше повинен оцінити стан досудового розслідування та якої форми впливу потребує таке провадження – встановлення процесуальних дій, які ще не були проведені та у процесі проведення яких можуть бути отримані докази, котрі мають значення для кримінального провадження, або усунення недоліків попередніх процесуальних дій та негайний вплив на хід досудового розслідування зі сторони процесуального керівника. У статті узагальнюється, що під час прийняття відповідних рішень прокурор найперше у своєму розсуді має опиратись на стан кожного конкретного кримінального провадження та завдання, котрі мають бути виконані на відповідному етапі досудового розслідування, адже кримінальне процесуальне законодавство не містить конкретних правил, за яких прокурор зобов’язаний надавати слідчому вказівки або доручення.
Article analyses discretion of prosecutor in the process of issuing orders and instructions on the conduct of investigative (search) and covert investigative (search) actions. In the article author notes that legislator does not specify what exactly is meant by orders and instructions and how exactly they differ from each other, because CPC uses both of these formulations. Author examines the views of various scholars on this issue and concludes that prosecutor gives orders to investigator to conduct investigative (search) and covert investigative (search) actions when it is necessary to obtain evidence in a particular criminal case. That is, prosecutor, before giving an order to the investigator, must: 1) analyse materials of the criminal proceedings and evaluate evidence that have been already collected; 2) establish what evidence must be obtained in order to establish the circumstances of the criminal proceedings; 3) establish what investigative or other procedural actions may be carried out to obtain such evidence; 4) form an appropriate order and acquaint investigator with it. Instructions should be considered as a reaction of prosecutor to the results of the already conducted procedural actions or to the course of the pretrial investigation. Instructions are provided to the investigator if mistakes were made in carrying out procedural action and it must be repeated. Thus, author concludes that in order to choose between an order and an instruction, prosecutor must first assess state of the pre-trial investigation and what form of influence such proceedings require – establishment of procedural actions that have not yet been conducted and during which evidence can be obtained that are important for criminal proceedings, or to eliminate the shortcomings of previous procedural actions and the immediate impact on the course of the pre-trial investigation by prosecutor. In article author states that in order to make relevant decisions prosecutor must use his discretion according to the state of each specific criminal proceedings and tasks to be performed at the appropriate stage of pre-trial investigation, because criminal procedural law does not contain specific rules under which the prosecutor is obliged to give orders or instructions to the investigator.
Article analyses discretion of prosecutor in the process of issuing orders and instructions on the conduct of investigative (search) and covert investigative (search) actions. In the article author notes that legislator does not specify what exactly is meant by orders and instructions and how exactly they differ from each other, because CPC uses both of these formulations. Author examines the views of various scholars on this issue and concludes that prosecutor gives orders to investigator to conduct investigative (search) and covert investigative (search) actions when it is necessary to obtain evidence in a particular criminal case. That is, prosecutor, before giving an order to the investigator, must: 1) analyse materials of the criminal proceedings and evaluate evidence that have been already collected; 2) establish what evidence must be obtained in order to establish the circumstances of the criminal proceedings; 3) establish what investigative or other procedural actions may be carried out to obtain such evidence; 4) form an appropriate order and acquaint investigator with it. Instructions should be considered as a reaction of prosecutor to the results of the already conducted procedural actions or to the course of the pretrial investigation. Instructions are provided to the investigator if mistakes were made in carrying out procedural action and it must be repeated. Thus, author concludes that in order to choose between an order and an instruction, prosecutor must first assess state of the pre-trial investigation and what form of influence such proceedings require – establishment of procedural actions that have not yet been conducted and during which evidence can be obtained that are important for criminal proceedings, or to eliminate the shortcomings of previous procedural actions and the immediate impact on the course of the pre-trial investigation by prosecutor. In article author states that in order to make relevant decisions prosecutor must use his discretion according to the state of each specific criminal proceedings and tasks to be performed at the appropriate stage of pre-trial investigation, because criminal procedural law does not contain specific rules under which the prosecutor is obliged to give orders or instructions to the investigator.
Бібліографічний опис
Торбас О. О. Застосування розсуду прокурором у процесі надання доручень та вказівок щодо проведення слідчих дій / О. О. Торбас // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2020. - № 2. - С. 88-92.
Ключові слова
Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE, discretion of the procedutor, orders and instructions, розсуд прокурора, вказівки та доручення прокурора
Цитування
Торбас О. О. Застосування розсуду прокурором у процесі надання доручень та вказівок щодо проведення слідчих дій / О. О. Торбас // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2020. - № 2. - С. 88-92.