В лабіринтах нейровіктимології... Синдром третьої людини: нейровіктимологічний вимір виживання у критичних ситуаціях

Abstract

Сучасні нейрокримінологічні дослідження вже розкривають багато аспектів реакції мозку на стрес і загрозу. Проте саме поняття «нейровіктимологія» як окремий напрямок досліджень ще тільки формується. Вивчення мозкових механізмів, які активуються під час страждань, важливо не лише для розуміння реакції жертв, але й для розробки психологічної підтримки, реабілітації та профілактичних заходів. Особливу увагу слід звернути на те, як такі умови впливають на жертв збройного конфлікту. Свідчення про досвід «третьої особи» тих, хто пережив бомбардування, окупацію чи примусове переміщення, можуть допомогти нам зрозуміти, як надзвичайний стрес впливає на нейрофізіологічні процеси. Це, у свою чергу, сприятиме розвитку нових підходів до надання психологічної допомоги постраждалим.

Modern neurocriminological research is already revealing many aspects of the brain's response to stress and threat. However, the very concept of ‘neurovictimology’ as a separate area of research is still being formed. Studying the brain mechanisms that are activated during suffering is important not only for understanding the reactions of victims, but also for developing psychological support, rehabilitation and preventive measures. Particular attention should be paid to how such conditions affect victims of armed conflict. Testimonies about the ‘third person’ experience of survivors of bombings, occupation, or forced displacement can help us understand how extreme stress affects neurophysiological processes. This, in turn, will contribute to the development of new approaches to psychological assistance to victims.