Sustainability challenges for the modern shipping: legal analysis

Abstract

It is well-known that 90% of international trade is carried by the sea, being the most important means of communication for economic and trade development. Because of nowadays technological development, shifting human needs and values, the shipping has been influenced by it also and shall reply on new challenges that appear behind. To maintain the balance between international trade and ecocaring, responding to modern issues, it is worth discovering shipping within the sustainability concept, which includes three pillars like environment, society, and economy and grounding on a legal basis. The roots of it refer to 1980s and United Nations, defining sustainable development as meeting the needs of the present without compromising the ability of future generations to meet their own needs. Then in 2016, it was embarked structured plan to change the world: Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. In my opinion, shipping must not be an exception also. Social pillar connected with human rights protection, involving different subjects as seafarers, as people in general effect by shipping activity. By the same token, there could be stressed out subject, which secures this 22 pillar like International organizations (as inter-governmental as non-governmental), states, ship-owners, etc. Third economic pillar concerns preventing to use financial tricks, getting around frauds like money laundering, Tax Evasion and Tax Avoidance for easy earning. One of the sources is in a free port zone. Besides, digitalization can help to improve maritime activity accounting sustainability. New cloud-based technologies such as big data platforms and digital twin technologies help to manage information, make decisions more quickly or reduce paper bureaucracy. Moreover, in 2019 United Nations Conference on Trade and Development proposed three stages for its accomplishment like optimization, extension, and transformation. Загальновідомо, що 90% міжнародної торгівлі здійснюється морем, яке є найважливішим засобом комунікації для розвитку економіки та торгівлі. Через сучасний технологічний розвиток, зміщення потреб і цінностей людини, судноплавство також зазнало значних впливів і намагається відповідати на нові виклики. З метою підтримання рівноваги між міжнародною торгівлею та еко-LEX PORTUS № 5 (19)’2019 логічним захистом, відповідаючи на сучасні проблеми, необхідно розкрити напрями реформування судноплавства у рамках концепції сталого розвитку. Ця концепція поєднує такі три стовпи, що мають правову основу: навколишнє середовище, суспільство та економіка. Коріння такого реформування йде у 1980-і роки та роботу Організації Об’єднаних Націй, яка визначає сталий розвиток як задоволення потреб сьогодення без шкоди для можливостей майбутніх поколінь задовольняти власні потреби. У 2016 році було розроблено структурований план зміни світу “Трансформація нашого світу: порядок денний до 2030 року для сталого розвитку”. На думку автора, судноплавство не повинно бути винятком. Соціальний стовп пов’язаний із захистом прав людини, включаючи різних суб’єктів, зокрема мореплавців. Це обумовлюється впливом людини на морську діяльність. Тим самим можна окреслити суб’єктів, що забезпечують функціонування цього стовпа: міжнародні організації (як міжурядові, так і неурядові), держави, судновласники тощо. Третій, економічний, стовп стосується запобігання використанню фінансових хитрощів, подолання шахрайства і таких його різновидів як відмивання грошей та ухилення від сплати податків. Одне з його джерел перебуває у сфері функціонування вільних портів. Крім того, цифрові технології можуть допомогти покращити стабільність обліку морської діяльності. Нові хмарні технології, зокрема великі платформи даних та цифрові технології-побратими, допомагають керувати інформацією, швидше приймати рішення та зменшити паперову бюрократію. Крім того, у 2019 році Конференція ООН з питань торгівлі та розвитку запропонувала три етапи її здійснення: оптимізація, розширення та трансформація.