Optional Elements of the Crime as Criminogenic Factors : preprint

Abstract

This paper explores the evolving role of optional elements within the structure of a criminal offense in Ukrainian and international criminal law. Traditionally considered secondary to mandatory elements, optional features—such as motive, purpose, place, time, and method of committing a crime—are increasingly acquiring criminogenic significance. This shift is evident in both international frameworks, such as the Rome Statute, and national contexts, where certain optional elements become necessary conditions for criminalization. The article analyzes how this trend challenges the classical binary distinction between mandatory and optional components of the crime structure and proposes a new paradigm of "contextual criminalization." This model reflects the demand for flexibility and responsiveness in the criminal law amid growing complexity and transnational threats. Emphasizing the integration of legal, philosophical, and risk-based approaches, the paper calls for doctrinal renewal in criminal lawmaking and rethinking of its structural foundations in light of changing socio-political realities.

У цій статті досліджується еволюція ролі факультативних елементів у структурі кримінального правопорушення в українському та міжнародному кримінальному праві. Традиційно вважалися другорядними щодо обов'язкових елементів, але факультативні ознаки, такі як мотив, мета, місце, час та спосіб вчинення злочину, дедалі більше набувають криміногенного значення. Цей зсув очевидний як у міжнародних рамках, таких як Римський статут, так і в національних контекстах, де певні факультативні елементи стають необхідними умовами для криміналізації. У статті аналізується, як ця тенденція ставить під сумнів класичне бінарне розмежування між обов'язковими та факультативними компонентами структури злочину, та пропонується нова парадигма «контекстуальної криміналізації». Ця модель відображає потребу в гнучкості та реагуванні в кримінальному праві в умовах зростаючої складності та транснаціональних загроз. Підкреслюючи інтеграцію правових, філософських та ризикоорієнтованих підходів, у статті закликається до доктринального оновлення кримінального законодавства та переосмислення його структурних основ у світлі змін соціально-політичних реалій.