Михайло Драгоманов: позитивістська деконструкція ідейної спадщини Тараса Шевченка

Abstract

У статті розглядається спроба деконструкції провідних оцінок óбразу видатного українського поета, художника й мислителя Тараса Григоровича Шевченка (народний письменник, релігійна людина, політичний ідеолог і діяч, особливо соціаліст), здійснена іншим знаним представником української духовної культури – Михайлом Петровичем Драгомановим (1841–1895). Згідно з ідеєю науковості як відповідності знань дійсності, вченням про прогрес та ідеалом вільної людини у вільній громаді, у результаті аналізу цих оцінок він доходить висновку про їх неадекватність. Т. Шевченко не може вважатися народним письменником, оскільки його твори не є загальнодоступними, його розуміння християнства більше схиляється до суспільного ідеалу, ніж до власне релігії. Політичний ідеал Т. Шевченка жодним чином не відповідає основним положенням соціалізму. Загалом М. Драгоманов виходить за межі позитивізму, оскільки керується більш загальним ідеалом науки й людини.

В статье рассматривается попытка деконструкции ведущих оценок образа выдающегося украинского поэта, художника и мыслителя Тараса Григорьевича Шевченко (народный писатель, религиозный человек, политический идеолог и деятель, особенно социалист), вытекающих из распространенного понимания его произведений и жизненного пути, предпринятая не менее известным представителем украинской духовной культуры – Михаилом Петровичем Драгомановым (1841–1895). Согласно идее научности как соответствия знаний действительности, учению о прогрессе и идеалу свободного человека в свободной общине (громаде), в результате анализа этих оценок он приходит к выводу об их неадекватности. Т. Шевченко не может считаться народным писателем, поскольку его произведения не являются общедоступными, его понимание христианства более склонно к общественному идеалу, чем к собственно религии, политический идеал Т. Шевченко никоим образом не соответствует основным положениям социализма. В целом М. Драгоманов выходит за рамки позитивизма, потому что руководствуется более общим идеалом науки и человека.

This article demonstrates the attempt of deconstruction main opinions about Taras Shevchenko – the prominent Ukrainian poet, painter and thinker (folk writer, religious man, political ideologist and figure, particular the socialist), formed by usual understanding of his works and way of life. Doer of this attempt is other famous representative of Ukrainian spiritual culture – Mykhailo Petrovych Drahomanov (1841–1895). Analysis of mentioned opinions, completed by Drahonanov concerning the idea of science as conformity between knowledge and reality, doctrine about progress and ideal of free man in free community (hromada) gives reasons to affirmation that mentioned opinions are not adequate. Shevchenko can’t be called the folk writer because his works are not simple for the broad masses, his understanding of Christianity is more disposed to social ideal, but no to strictly religion, and Shevchenko’s political ideal is not corresponding to main principles of the Socialism. In general, Drahomanov comes out from the Positivism because observes the more wide ideal of science and man.