Концептуальні засади юридичної антропології: міжнародно-правовий вимір

Abstract

У період реформування української держави людина та рівень захисту її прав займають первинне місце у правовій системі. Це є причиною виникнення ряду важливих питань, що стосуються засад юридичної антропології та її розвитку у процесі появи нових міжнародних стандартів. Автор зазначає, що головним елементом міжнародних стандартів у антропологічному вимірі є людина, захист її прав та свобод. Ґрунтовного дослідження у статті дістало право на свободу совісті та віросповідання, яке є одним із фундаментальних прав людини, яке закріплено в спіх міжнародних документах, що присвячені правам людини.В период реформирования украинского государства человек и уровень защиты его прав занимают первостепенное место в правовой системе. Это обусловливает появление важнейших вопросов о принципах юридической антропологии и ее развитии в процессе появления новых международных стандартов. Автор отмечает, что главным элементом международных стандартов в антропологическом измерении является человек, защита его прав и свобод. Особое внимание в своей статье автор уделяет праву на свободу совести и вероисповедания, которое является одним из фундаментальных прав человека, закреплено во всех международных документах о правах человека.During the reform of the Ukrainian state, a person and the level of his or her rights protection take pride of place in the legal system. This raises the most important issues regarding the principles of legal anthropology and its development due to the emergence of new international standards. The author notes that the main element of international standards in the anthropological dimension is a person and the protection of his or her rights and freedoms. In the article the author pays special attention to the right to freedom of conscience and rehgion, which is one of the fundamental human rights enshrined in all international human rights standards.