"Політика у сфері боротьби зі злочинністю" та "кримінально-правова політика": підходи до визначення поняття

Abstract

У статті на основі наявних у науці кримінально-виконавчого права підходів досліджено який із уживаних в доктрині кримінально-виконавчого права термінів: «кримінально-правова полі тика» чи «політика у сфері боротьби зі злочинністю» точніше віддзеркалює зміст досліджу ваного поняття. Розглянуто сутність визначення «кримінально-правова політика» у наукових працях К.М. Данченко, О.В. Ільїни, В.К. Грищука, О.О. Дудорова, М.І. Хавронюка, Я.А. Поно маренко, І.В. Козича, С.І. Спільника, О.В. Острогляда, П.Л. Фріса, А.А Широкової. З’ясовано сутність концепту «політика у сфері боротьби зі злочинністю» шляхом опрацювання наукових праць С.В. Черкасова, Д. Санакоєва, А. Вашко, В. Єфімова. Констатовано, що за загальним правилом під кримінально-правовою політикою (криміналь ною) у широкому значенні теж, загалом, розуміють політику у сфері протидії злочинності, а у вузькому – власне, кримінально-правову політику як підсистему політики у сфері протидії злочинності. Доведено, що кримінально-правова політика суттєво відрізняється від політики боротьби зі злочинністю і не слід ці поняття ототожнювати. Остання є комплексною політикою боротьби зі злочинністю. Остання здійснюється всіма наявними в суспільстві правовими засо бами і включає в себе: Кримінально-процесуальний кодекс, Кримінально-виконавчий кодекс та Кримінальний процесуальний кодекс, кримінологічну (превентивну) політику. У свою чергу, кримінальна політика є одним із внутрішніх і зовнішніх орієнтирів України. Наостанок авторами підкреслено, що кримінально-правова політика є невід'ємною частиною політики у сфері боротьби зі злочинністю. Політика у сфері боротьби зі злочинністю, оскільки вона є системним елементом цієї визначає поняття злочину та коло діянь, які визнаються злочинними визначає можливість "включення" інших компонентів у роботу.