CIVIL-MILITARY COOPERATION – CIMIC as an institution of civil society
Завантаження...
Дата
2019
Автори
Трюхан, Оксана Анатоліївна
Трюхан, О. А.
Трюхан, Оксана Анатольевна
Triukhan, Oksana A.
Адамова, Олена Семенівна
Адамова, О. С.
Адамова, Eлена Семёновна
Adamova, Olena S.
Adamova, Elena
Кривенко, Юлія Василівна
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Universidad de la Amazonia
Анотація
Relevance of the article is the need to study civilmilitary cooperation as an institution of civil
society. The subject of the study is the legislation
of Ukraine and NATO member states on the
implementation of civil-military cooperation.
The following research methods were used when
writing the study: comparative law, analysis,
synthesis, induction, deduction. The purpose of
the article is to investigate the specifics of civilmilitary cooperation of Ukraine as a civil society
institute with the implementation of NATO
experience. To achieve this goal, the following
research objectives were set: to analyze the main
provisions of international and national
legislation on the establishment of civil-military
cooperation as an institution of civil society;
identify ways of improving civil-military
cooperation as an institution of civil society on
the good experience of NATO. The authors
concluded that Ukraine's civil-military
cooperation requires the improvement and further
implementation of NATO's experience. Today
Ukraine takes first experience of civil-military
cooperation. The civil-military cooperation of
Ukraine is unique, which is conditioned by the character, namely the systematic combination of
traditional and unconventional force actions as
equal components. The situation in eastern
Ukraine is an ideal ground for developing a
national model of civil-military cooperation in
non-military operations.
Актуальність статті полягає у необхідності дослідження цивільно-військового співробітництва, як інституту громадянського суспільства. Об’єктом дослідження є законодавство України та країн – членів НАТО, щодо впровадження цивільно-військового співробітництва. При написанні дослідження були використані наступні методи дослідження: порівняльноправовий, аналізу, синтезу, індукції, дедукції. Метою статі є дослідження специфіки цивільно-військового співробітництва України, як інституту громадянського суспільства з впровадженням досвіду країн НАТО. Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання дослідження: проаналізувати основні положення міжнародного та вітчизняного законодавства щодо становлення цивільно-військового співробітництва як інституту громадянського суспільства; визначити напрямки вдосконалення цивільно-військового співробітництва як інституту громадянського суспільства використовуючи позитивний досвід країн НАТО. Авторами був зроблений висновок про те, що цивільно-військове співробітництво України потребує вдосконалення та подальшого впровадження досвіду країн НАТО. На сьогоднішній день Україна набуває першого досвіду цивільновійськового співробітництва. Цивільно-військове співробітництво України є унікальним, що зумовлюється характером, а саме системним поєднанням традиційних та нетрадиційних силових дій як рівноправних складових. Ситуація на сході України, є ідеальним полігоном для відпрацювання національної моделі цивільно-військового співробітництва в операціях невійськового типу.
Актуальність статті полягає у необхідності дослідження цивільно-військового співробітництва, як інституту громадянського суспільства. Об’єктом дослідження є законодавство України та країн – членів НАТО, щодо впровадження цивільно-військового співробітництва. При написанні дослідження були використані наступні методи дослідження: порівняльноправовий, аналізу, синтезу, індукції, дедукції. Метою статі є дослідження специфіки цивільно-військового співробітництва України, як інституту громадянського суспільства з впровадженням досвіду країн НАТО. Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання дослідження: проаналізувати основні положення міжнародного та вітчизняного законодавства щодо становлення цивільно-військового співробітництва як інституту громадянського суспільства; визначити напрямки вдосконалення цивільно-військового співробітництва як інституту громадянського суспільства використовуючи позитивний досвід країн НАТО. Авторами був зроблений висновок про те, що цивільно-військове співробітництво України потребує вдосконалення та подальшого впровадження досвіду країн НАТО. На сьогоднішній день Україна набуває першого досвіду цивільновійськового співробітництва. Цивільно-військове співробітництво України є унікальним, що зумовлюється характером, а саме системним поєднанням традиційних та нетрадиційних силових дій як рівноправних складових. Ситуація на сході України, є ідеальним полігоном для відпрацювання національної моделі цивільно-військового співробітництва в операціях невійськового типу.
Бібліографічний опис
Triukhan О. CIVIL-MILITARY COOPERATION – CIMIC as an institution of civil society / О. Triukhan, Е. Adamova, Iu. Kryvenko, Ya. Shevchuk, T. Ostapenko // Amazonia Investiga. - Vol. – 8. – Issue 24. - Universidad de la Amazonia, 2019. - Р. 275-279.
Ключові слова
civil-military cooperation, civil society, military-civil cooperation, private-law relations, public-law relations, військово-цивільне співробітництво, громадянське суспільство, публічно-правові відносини, приватноправові відносини, Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE
Цитування
Triukhan О. CIVIL-MILITARY COOPERATION – CIMIC as an institution of civil society / О. Triukhan, Е. Adamova, Iu. Kryvenko, Ya. Shevchuk, T. Ostapenko // Amazonia Investiga. - Vol. – 8. – Issue 24. - Universidad de la Amazonia, 2019. - Р. 275-279.