Юридична англійська європейських судів

Abstract

Викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах, зокрема юридичних, останнім часом стикається з новими викликами. При незмінній (а то і такій, що зменшується) кількості аудиторних годин зростають вимоги до якості отримуваних знань. Відповідь, очевидно, лежить в області перенесення основного навантаження в сферу позааудиторної самостійної роботи студентів, що відповідає традиціям і практиці вищої освіти в зарубіжних, зокрема, європейських вузах.

Хоча традиційно про самостійну роботу студентів не забували ніколи, їй відводилася другорядна, несамостійна роль закріплення або поглиблення знань, отриманих під час аудиторної роботи. У разі навчання іноземній мові така позиція достатньо обґрунтована, тому що основне завдання полягає не стільки в отриманні знань, а, скоріше, у виробленні навичок, що видається проблематичним при відсутності викладача.